власне життя. Загальні світоглядні пошуки заземлюються і конкретизуються у життєвих планах [23]. br/>
1.2 Мотивація навчальної діяльності
Різні автори називають різні мотиви вступу до вузу, що багато в чому залежить від ракурсу вивчення цього питання, а також від відбулися за останні роки соціально-економічних і політичних змін у нашій країні. Все ж таки можна відзначити стабільно проявляються мотиви, не втрачає свого значення при різному укладі суспільного ладу. p align="justify"> Основними мотивами вступу до вузу є: бажання знаходитися в колі студентської молоді, велике суспільне значення професії і широка сфера її застосування, відповідність професії інтересам і схильностям і її творчі можливості. Є відмінності у значимості мотивів у дівчат і юнаків. Дівчата частіше відзначають велику суспільну значимість професії, широку сферу її застосування, можливість працювати у великих містах і наукових центрах, бажання брати участь в студентській художній самодіяльності, хорошу матеріальну забезпеченість професії. Юнаки ж частіше відзначають, що обрана професія відповідає інтересам і схильностям. Посилаються і на сімейні традиції. p align="justify"> Соціальні умови життя істотно впливають на мотиви вступу до вузу. Це чітко видно з даних, отриманих С. ​​В. Бобровицької (1997) у період спроби переходу нашої країни до капіталізму. Втрата колишніх цінностей і орієнтирів у житті, тяжке становище системи освіти і армії привели до нових мотивів вступу до вузу. Лише 43% опитаних першокурсників педагогічного інституту мали орієнтацію на оволодіння професією, при цьому лише половина заявила, що їм подобається р абота і спілкування з дітьми. Решта (з орієнтованих на педагогічну професію) прийшли в педвуз тільки тому, що їм подобається якийсь предмет або ж для підвищення інтелектуального рівня. p align="justify"> Друга група студентів, що склала більшість (57%), вступаючи до вузу, не ставила перед собою мети отримання педагогічної освіти і не хотіла працювати за фахом. Мотивами надходження в педагогічний вуз (ймовірно, як і в будь-який інший) у них були: легкість, з їх точки зору, надходження, небажання йти в армію (у юнаків), можливість спілкування з однолітками, необхідність в часі для самовизначення, престижність диплома про вищу освіту (саме диплома, а не освіти). [7]
Останнє свідчить про девальвацію вищої освіти. Цінністю стають не знання, освіта, а документ. p align="justify"> Ведучими навчальними мотивами у студентів є В«професійніВ» та В«особистого престижуВ», менш значимі В«прагматичніВ» (отримати диплом про вищу освіту) і В«пізнавальніВ» (А. Н. Пєчніков, Г. А. Мухіна, 1996). Правда, на різних курсах роль домінуючих мотивів змінюється. На першому курсі провідний мотив - В«професійнийВ», на другому - В«особистого престижуВ», на третьому і четвертому курсах - обидва цих мотиву, на четвертому - ще й В«прагматичнийВ». На успішність навчання більшою міро...