the fells. On silver necklaces they strung The light of stars, on crowns they hung The dragon-fire, from twisted wire The melody of harps they wrung. The mountain throne once more is freed! O! wandering folk, the summons heed! Come haste! Come haste! across the waste! The king of friend and kin has need.Король законний зайняв трон, В суворій битві поліг дракон, І всякий ворог загине так - Про це заявляє він. Ковалі чаші майстра Із золота і срібла, Грануючи алмаз, рубін, топаз, Вони трудилися до ранку. Колишнього майстерності секрет: У корону врізати самоцвіт, Всадити в ефес зірку з небес І в намисто - місячне світло. Вільні тутешні краї, Їжі тут багато і пиття. Вперед, вперед, Лісовий Народ, Адже королю потрібні друзі. У всі краї наш поклик такий: У печери колишні, додому! Лісовий Народ, король вас чекає, віддасть вам щедрою рукою. Король законний зайняв трон, В суворій битві поліг дракон, І всякий ворог загине так - Про це заявляє він. the translation, presented below, the mood and structure are kept, here are used such method as replacement : Rivendell is replaced by Роздол this replacement, as I think, doesn t suit ... It spoils the step and the meter, presented in origin. Also the conjunction Ур-р-ра! is added in order to express the jolly mood more brightly.
. T. T.T.
Farewell we call to hearth and hall! Though wind may blow and rain may fall, We must away ere break of day Far over wood and mountain tall. To Rivendell, where Elves yet dwell In glades beneath the misty fell, Through moor and waste we ride in haste, And wither then we cannot tell. With foes ahead, behind us dread, Beneath the sky shall be our bed, Until at last our toil be passed, Our journey done, our errand sped. We must away! We must away! We ride before the break of day! Ур-р-ра! Заспіваймо, друзі, втрьох, Прощай, вогнище, і отчий дім! Крізь вітер злий, дощі і спека Ми до Роздолу добредем! Туди, де ельфи з давніх пір Живуть в тіні туманних гір, Ми Побреду, покинувши дім, Лихим ворогам наперекір! А що потім - вирішимо потім, Коли в Роздолі відпочинемо, - Нелегким борг, і шлях далекий, Але ми повернемося до отчого дому! Близька світанкова пора! Нам в дорогу пора! Нам в дорогу пора! verse has its own specialty - the verse ends like a prose. The translation keeps this specialty and the meaning of the ending, that s why I can name this unit poetically translated.
. T. T.T.
O! Wanderers in the shadowed land despair not! For though dark they stand, all woods there be must end at l...