абсентеїзму. Безпідставне байдужість і ліниво виборців можуть вважатися серйозною суб'єктивною причиною. Безсумнівно, в боротьбі з абсентеїзмом повинні існувати плідні соціальні та політичні механізми. Як показує практика, інші способи малоплодотворним і не дають бажаного результату.
Причиною недовіри, напруженості у відносинах між індивідами, соціальними спільнотами і політичними інститутами є невиправданий очікування. Відсутність допомоги, підтримки з боку владних структур викликає у людей розчарування, породжує абсентеїзм. Кожна нова передвиборна кампанія призводить до все більшого невірству у здатність влади діяти в інтересах народу. Перетворюючись на масове явище, абсентеїзм може представляти серйозну загрозу легітимності влади, породжуючи в суспільстві або повну апатію, або електоральний конфлікт.
Напередодні виборів спостерігаються і організовуються серйозні активні підготовчі компанії з боку різних органів влади і муніципалітету. Зустрічі з виборцями, пропаганда, різні способи законних агітацій, все це свого роду механізми, використовувані для залучення активного голосування.
Стає очевидно, що проблема політичного абсентеїзму стоїть так гостро в основному через відсутність електоральної культури у населення, а також будь-якої грамотної просвітницької та освітньої роботи серед нього. Більш того, можна з упевненістю стверджувати, що політичний абсентеїзм має два напрямки свого розвитку.
Перший напрямок - відсутність електорального виховання у населення і, як наслідок, електоральний абсентеїзм молоді, другий напрямок - наявність соціально-психологічних факторів, що перешкоджають формуванню усвідомленої громадянської політичної позиції у кожної конкретної людини. Важливим чинником є ??спокійна зовнішньо-політична та внутрішньополітичної обстановка в країні. І це цілком природно. Політична тема стає провідною лише в періоди революційних потрясінь, глибоких соціальних та економічних криз. У благополучні ж періоди, через інертність суспільства, політика займає розуми вельми невеликий його частини.
У дослідженні ми розглянули три шляхи подолання політичної абсентеїзму, які представляються нам найбільш ефективними.
. Підвищення електоральної і політичної культури населення.
. Облік впливу соціальних факторів у передвиборчій кампанії.
. Подолання соціальної кризи.
Для першого напряму важливий насамперед молодіжний питання. Причому тут можливі найрізноманітніші шляхи: і поглиблене вивчення у школах та інститутах всіх профілів (крім політології та суспільствознавства) основ активного виборчого права, і проведення тематичних ігор-виборів, ігор-референдумів, і організація всередині шкільних і студентських колективів партій і рухів, і реалізація моделі держави на ігровому рівні і багато іншого. Крім того, передвиборні програми кандидатів повинні містити й певні соціальні фактори, які створювали б зацікавленість громадян у електоральному процесі. Третій напрям - подолання соціальної кризи - довОльне популярно не тільки у соціологів, але й у політиків, громадських діячів. Цей напрямок пов'язаний в основному з підвищенням духовного, економічного і політичного престижу країни в очах її громадян.
Також в якості одного із способів подолання абсентеїзму можна запропонувати - співпраця з PR-компаніями на рівні влади. Тут основними завданнями можуть стати:
. Зміна ціннісних орієнтацій мешканців міста по відношенню до інституту виборів; створення сприятливого образу системи виборів.
. Мотивація жителів міста на активну участь у виборчому процесі.
. Заохочення проголосували жителів міста.
Передбачається використання різних механізмів впливу в залежності від цільової групи. Ми можемо запропонувати наступні:
· «Установка на оптимізм» - створення максимально позитивних асоціацій з процесом голосування, формування позитивно насиченого інформаційного поля;
· Впровадження ідеї «Кожна людина - особистість, яка домагається поставлених цілей за допомогою прийняття відповідальних рішень».
· «Заперечення як форма соціальної активності» - голосування як вираження протестних настроїв, залучення електорату допомогою методу заперечення (голосування всупереч).
· «Метод подвійного впливу» - вплив на пенсіонерів (як найбільш активну частину електорату) і дітей (як найбільш оптимістично налаштовану частину суспільства) для того, щоб вони вплинули на інших членів своїх сімей.
При цьому потрібно виділити такі цільові групи:
Перша група - школярі (від 7 до 17 років). Друга група - голосуючі вперше. Третя...