ба за кожного клієнта і сама можливість залишитися і розвиватися на ринку роздрібного кредитування залежатимуть від уміння банку встановлювати свою цінову політику, а значить, вміння працювати з проблемними кредитами.
Ще однією дуже важливою проблемою споживчого кредитування є зростання частки неповернення кредитів. Вже зараз тільки за офіційною статистикою частка проблемних кредитів у портфелях банків в середньому становить 1,3%. За неофіційними ж даними реальний рівень проблемної заборгованості в деяких банках сягає 5-6% від кредитного портфеля. Слід зазначити, що ці показники не відносяться до іпотечного кредитування.
Одна з основних причин такого рівня проблемної заборгованості (досить високого) полягає в тому, що вдосконалення методів і систем оцінки ризиків у російських банках не встигає за розвитком бурхливо зростаючого ринку. Тому банки найчастіше вибирають наступний спосіб роботи з проблемними боргами - існуючі та очікувані відсотки дефолтів по кредитах покривають дуже високі процентні ставки, комісії і тарифи по цих продуктах.
В даний час, все більшою популярністю користується різновид споживчого кредитування - автокредитування. Даний банківський сегмент характерний меншими процентними ставками, меншими ризиками, що разом з оперативністю оформлення і швидкістю видачі кредиту робить його привабливим і для банку, і для позичальника, і для автосалону.
Страхуючи ризики, банки вводять додаткові умови - страхування застав (автотранспорту). Це в свою чергу додатковими витратами лягає на позичальників, які переплачують за страховку в середньому 10-20% від вартості автомобіля.
Таким чином, автокредитування зачіпає і страховий ринок, приносячи йому, додаткові обсяги продажів, а відповідно і прибутку. Не залишаються в накладі і банки з автосалонами, які отримують агентські комісії від страхових компаній.
На відміну від класичного споживчого кредитування, де в основному кредити видаються в рублях, відмітною особливістю автокредитування є валютні кредити. А відповідно і процентні ставки (з урахуванням різних банківських комісій) нижче на 30-40%.
Додатковими прибутками, які отримує банк в рамках реалізації програм споживчого кредитування, є комісії з торгових організацій, в яких здійснюється видача кредитів. Це так званий дисконт з організації торгівлі.
На зорі зародження споживчого кредитування подібний дисконт доходив до 7-10%, проте останнім часом середній дисконт з організації торгівлі вийшов на рівень 1,5-2,5%. Це пов'язано з тим, що, борючись за клієнтів, банки починають демпінгувати в рамках конкурентної боротьби між собою. Більш того, великі торговельні мережі і автосалони вимагають від банків відміни подібних комісій, а мережі перший порядку примушують банки платити їм.
На сьогоднішній день споживче кредитування охопило всю території нашої країни. Що говорить про те, що роздрібний банківський сегмент розвивається не локально, а охоплює масштаби всієї країни.
Проводячи аналіз розвитку споживчого кредитування в Росії можна виділити позитивні і негативні риси.
До позитивних можна віднести:
- отримання банками стабільно високому прибутку;
- збільшення обсягу продажів торговими організаціями та автосалонами;
- збільшення купівельної платоспроможності;
- збільшення клієнтської бази, як для банків, так і для торгових організацій;
До негативних:
- підвищені ризики безповоротності грошових коштів, для банків;
- значні переплати за товар, який купує клієнт;
Проте, комплексна реалізація програм споживчого кредитування несе для економіки країни більше позитивних тенденцій, ніж негативних. Однак, збереження споживчого кредитування в тих формах, які воно носить зараз вельми проблематично. Наступним етапом (який почав реалізовуватися вже зараз) стане нецільове кредитування за допомогою пластикових карт.
Вже в найближчому майбутньому, слідуючи світовим тенденціям розвитку споживчого кредитування, в нашій країні банківський роздрібний напрям трансформується в три основні напрями:
- кредитування на пластикові карти;
- автокредитування;
- іпотечне кредитування.
Для розвитку даних програм банкам необхідно:
- зниження процентних ставок, як фактор підвищення попиту;
- страхування фінансових ризиків під можливі втрати;
- створення кредитних бюро на всій території Росії;
- розвито...