рограмою для даної паралелі класів і виходячи із загального об'єму годин, відведених на теоретичний розділ.
Робочі плани складають в графічній або текстовій формах.
У графічному навчальному плані передбачають такі графи: Навчальний матеріал і Номери уроків .
У графі Навчальний материал перераховують розділи та підрозділи навчального матеріалу, запланованого на дану чверть.
У графі Номери уроків проставляють умовними знаками то вправу або той теоретичний матеріал, який планується на даному уроці. Розподіл досліджуваних вправ на кожному уроці в чверті відзначається наступними знаками: Р - Розучування, З - Закріплення, З - Вдосконалення, У - Облік знань, умінь, навичок: показників у контрольних вправах, тестах. Знак + або - вказується використання цього матеріалу на уроці.
Наприкінці графічного плану вказуються контрольні вправи і нормативи, відповідні оцінками добре і відмінно для хлопчиків і для дівчаток [20, с. 143].
Деякі операції етапного планування. До найбільш трудноемкім з них відносяться операції з планування порядку освоєння матеріалу занять і розрахунки динаміки параметрів навантажень в групах вправ. Далі стисло охарактеризовані деякі використовувані при цьому підходи і прийоми [21, с. 112].
Коли в рамках планованого етапу передбачається розучування в значному обсязі нових рухових дій, одна з перших проблем полягає в тому, що б доцільно розподілити сумарний бюджет часу - залежно від освітньої цінності дій і намітити раціональну послідовність навчання їм. Спочатку витрати часу на розучування кожної окремої дії зазвичай виділяють приблизно, орієнтуючись на наявні емпіричні дослідні відомості про необхідний час на формування рухових умінь і навичок у даного контингенту займаються. Підсумую ці часткові витрати, той, хто складає план, перевіряє, наскільки вони узгоджуються із загальними параметрами витрат часу, яке може бути виділено на навчання в рамках етапу, і в разі неузгодженість вносить поправки [22, с. 178].
Що стосується планування раціональної послідовності розучування різних рухових дій на етапі, то її намічають з урахуванням конкретних передумов до освоєння чергової порції навчального матеріалу, створених на попередньому етапі, структурної складності дій, що підлягають розучування, і закономірностей позитивного і негативного переносу рухових умінь, навичок. Ключова проблема тут полягає в тому, щоб передбачити в етапному плануванні забезпеченні оптимальної готовності займаються до розучування нових дій на основі використання наступності занять, намітити при цьому шляху, який цілком відповідав би принципу доступності в освоєнні кожної чергової частини навчального матеріалу, вів би до послідовного використання позитивного переносу рухових умінь, навичок і по можливості виключав би негативних їх переносів. Повною мірою вирішити цю проблему в умовах уніфікованого планування класно-урочні занять вдається далеко не завжди. Однак і в таких випадках краще керуватися не цілком досконалим планом, ніж взагалі ніяким [23, с. 201].
Поряд з основними лініями навчання в етапному плані повинні бути докладніше, ніж при крупноцікловом плануванні, намічені і основні лінії тренувальних дій. При цьому ті етапні параметри навантажень, які були передбачені в крупноцікловом плані, потрібно конкретизувати і скоригувати з урахуванням загального рівня навантажень, застосованих на попередньому етапі, і стану займаються, виявленого етапним контролем [24, с. 169].
Відповідно до принципів регулювання динаміки навантажень, в рамках етапу потрібно передбачити їх збільшення і разом з тим варіювання за мікроцикл, з тим що б забезпечити розвиток тренованості, але виключити переростання кумулятивного ефекту тренування в перетренированность. Дотримати ці вимоги допомагають існуючі методичні розробки з етапному нормуванню навантажень в типових ситуаціях. У ряді таких розробка є вже не тільки вдалі приклади, але й узагальнені дані про статистичні закономірності розподілу тренувальних навантажень на окремих етапах.
У спортивній підготовці, коли число занять у тижневому циклі велике (дворазові заняття на день) і вони широко варіюються за змістом, параметрам навантаження, формам і зовнішніх умов організації, етапний план складається з меншою деталізацією, визначаючи в основному зміст основної частини занять.
Етапне планування в спорті здійснюється, як правило, на 4-6 тижнів. У ньому на щотижня плануються: сумарний обсяг навантаження, число тренувальних днів, занять, число днів змагань (якщо вони повинні бути на цьому етапі), визначаються засоби, спрямованість і величина навантажень.
Відповідно до принципів регулювання динаміки навантажень, в рамках етапу потріб...