вживання даного мовного зразка;
) розвинути мовну активність і самостійність учнів.
б) лексичні ігри, переслідують цілі:
) тренувати учнів у вживанні лексики в ситуаціях, наближених до природної обстановці;
) активізувати речемислітельную діяльність учнів;
) розвивати мовну реакцію учнів;
) познайомити учнів з поєднаннями слів.
в) фонетичні ігри, переслідують цілі:
) тренувати учнів у вимові англійських звуків;
) навчити учнів голосно і чітко читати вірші;
) розучити вірш з метою відтворення за ролями.
г) орфографічні ігри, мета яких:
) вправу в написанні англійських слів.
д) аудитивної гри. Дані гри можуть допомогти досягненню наступних цілей аудіювання:
) навчити учнів розуміти сенс однократного висловлювання;
) навчити учнів виділяти головне в потоці інформації;
) навчити учнів розпізнавати окремі мовні зразки і поєднання слів у потоці мовлення;
) розвинути слухову пам'ять і слухову реакцію учнів.
е) мовні ігри, які сприяють здійсненню наступних завдань:
) навчити учнів умінню висловлювати думки в їх логічній послідовності;
) навчити учнів практично і творчо застосовувати отримані мовні навички;
) навчити учнів мовної реакції в процесі комунікації [17, c. 61].
Автором ще однієї класифікації є відомий психолог П.П. Блонський, який виділяє наступні типи ігор:
- уявні ігри-маніпуляції імпульсивного походження у немовлят, які не є власне іграми;
- будівельні ігри, в основі яких лежить будівельне мистецтво дитини;
- наслідувальні ігри, засновані на наслідуванні дорослим;
- драматизації, тобто ігри, в основі яких - драматичне мистецтво дитини;
- рухливі ігри, в яких величезну роль грає біг;
- інтелектуальні ігри, засновані на активізації розумових здібностей дитини [22, c. 121].
Н.П. Анікєєва пропонує наступну класифікацію ігор:
- ігри-драматизації, засновані на виконанні будь-якого сюжету, сценарій якого не є жорстким каноном;
- ігри-імпровізації, де дійові особи знають основний сюжетний стрижень гри, характер своєї ролі, а сама гра розвивається у вигляді імпровізації;
- ігри на подолання етапів, коли визначаються етапи, на кожному з яких виконується певна завдання пізнавального характеру;
- ділові ігри, в яких розігруються ситуації, побудовані на виявленні функціональних зв'язків і взаємин між різними рівнями управління та організації [1, c. 43].
Відомий психолог Л.С. Виготський дає психологічну класифікацію ігор, виходячи з того, що гра містить в собі дії, пов'язані з діяльністю дитини:
- рухливі, які пов'язані з виробленням вміння переміщати себе в середовищі і орієнтуватися в ній;
- будівельні, пов'язані з роботою над матеріалом, вчать точності і вірності рухів; виробляють цінні навички, урізноманітнюють і множать наші реакції;
- умовні, які виникають через чисто умовних правил, пов'язаних з ними дій, і організовують вищі форми поведінки [23, c. 22].
Інші відомі дослідники С.Л. Рубінштейн та Д.Б. Ельконін виділяють інтелектуальні та рольові ігри, причому вони звертають увагу на те, що якщо перша категорія ігор є суб'єктивно-об'єктивної raquo ;, то рольові ігри відносяться до суб'єктивно-суб'єктивним .
Як зазначає І.І. Петричук, форми ігр надзвичайно різноманітні. Це і пристосовані до навчальним завданням настільні ігри, такі як лото або доміно, і шаради, загадки та конкурси. Це і сюжетно-рольові ігри, коли учень уявляє себе водієм автобуса або пасажиром, гідом або туристом, і ми присутні при імпровізованому виставі [24, c. 37-40].
На основі даного матеріалу, можна зробити висновок, що класифікація гри як засобу навчання не може бути чіткої і єдиної. Ігри можуть бути і специфічно лінгвістичними: граматичними, лексичними, фонетичними і орфографічними, і творчими, у тому числі рольовими, мета яких сприятиме подальшому розвитку мовних навичок і вмінь. Таким чином, правильно спланована ігрова діяльність і вибір ігрових прийомів на уроці веде до підвищення результатів і інтересу до предмета. За допомогою ігор можна розвивати спостережливість при описі пре...