шення задачі, але спільно з дорослим. На високому (пошуково-продуктивному) рівні пізнавальних інтересів перебували 30% дітей. Дана підгрупа дітей, відрізнялася проявом ініціативності, самостійності, інтересу і бажання вирішувати пізнавальні завдання. У випадку ускладнень діти не відволікалися, проявляли завзятість і наполегливість у досягненні результату, яке приносило їм задоволення, радість і гордість за досягнення.
Таким чином, за результатами констатуючого експерименту ми виявили, що діти мало проявляли інтерес до пошукової діяльності, відсутній ряд навичок і необхідних компонентів для експериментування (вміння ставити мету, вибирати необхідний матеріал, планувати свої дії з матеріалом з спрямованістю на результат); пізнавальний інтерес виражений недостатньо.
Дані діагностики свідчать про необхідність цілеспрямованої систематичної роботи з розвитку пізнавального інтересу у дітей дошкільного віку. Тому були розроблені заняття з розвитку пізнавального інтересу для дітей старшого дошкільного віку.
. 2 Система корекційно-педагогічної роботи з розвитку пізнавального інтересу у дітей 6-7 років з порушенням мови
Основними особливостями пізнавальної сфери дітей з мовними порушеннями є: недостатня сформованість і диференційованість мотиваційної сфери, недостатня концентрація і стійкість уваги, слабкість у розвитку моторики, просторові труднощі. Без спрямованої корекційної роботи ці наявні в дітей труднощі в подальшому можуть прийняти більшу вираженість і привести до відсутності інтересу до навчання, зниження обсягу пам'яті, помилкам запам'ятовування, труднощам оволодінні листом (дисграфії), дислексії, несформованість рахункових операцій, слабкому оволодінню граматикою. Для забезпечення нормального розвитку дитини в цілому в програму навчання включається комплекс завдань, спрямованих на розвиток когнітивних процесів: пам'яті, уваги, мислення, уяви та передумов нормального розвитку (формування дрібної моторики, зорово-просторового та слухового Гнозис, пізнавальної активності, мотиваційної сфери) [17].
Зазначені особливості в розвитку дітей вимагають спеціальної роботи з їх корекції, що враховує сильні і слабкі сторони розвитку їхньої психіки. Особливу увагу при навчанні приділяється розвитку довільної, усвідомленої діяльності, вмінню контролювати свої дії і досягати необхідного результату.
Вправи, спрямовані на розвиток пізнавальної сфери, повинні бути включені в структуру заняття і здійснюватися паралельно з реалізацією навчальних і виховних цілей або у формі самостійних вправ у вигляді гри, бесіди або зарядки [17].
Так як пізнавальні процеси існують і розвиваються в тісному взаємозв'язку між собою і представляють складні системні утворення, то кожну вправу, адресований якогось певного пізнавальному процесу, одночасно впливає і на інші. Так, наприклад, вправи, спрямовані на розвиток моторики дитини, одночасно зміцнюють його увагу і моторну пам'ять; малювання крім розвитку моторики позитивно впливає на увагу, просторові уявлення, мислення, таким чином, поділ методичних рекомендацій на розділи кілька умовно, оскільки завдання їх єдина. У кожному розділі завдання розташовуються від простих, спрямованих на розвиток більш низьких елементарних рівнів пізнавальних процесів, до складних, що сприяють розвитку високоорганізованих, опосередкованих промовою та іншими психічними процесами, рівням. Завдання залежно від провідної завдання повинні відповідати закономірностям розвитку будь-якої психічної функції: від наочної діяльності до образної, потім до словесно-логічної і абстрактною. Також необхідно враховувати, що в міру розвитку психіки дитини мова все більше опосередковує всі сфери його діяльності [17].
У процесі навчання необхідно поєднувати вправи, спрямовані на розвиток різних пізнавальних функцій (наприклад, протягом одного заняття пред'являються завдання на розвиток моторної сфери, і на увагу). Логопед повинен відзначати успішність виконання завдань кожною дитиною, з'ясовувати, в якій сфері він більш успішний, а в який - менш, і залежно від виявленого «профілю розвитку» конкретного учня будувати індивідуальний план занять за даною програмою. Для того щоб заняття дали максимальний результат, рекомендується використовувати різні ігри, як індивідуальні, так і групові, що підвищують зацікавленість дитини в досягненні результату і в самому процесі діяльності, залучають у процес пізнавальної діяльності емоційні та особистісні аспекти дітей даного віку. Велике значення надається розвитку довільної уваги, комунікативно-мовленнєвої активності, організації мовної поведінки в групі.
У корекційних програмах, як правило, виділяється робота за такими розділами :. Моторне розвиток .. Сприйняття.
III. Увага і пам'ять.