Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Новые рефераты » Мовний світ прозаїків українського зарубіжжя

Реферат Мовний світ прозаїків українського зарубіжжя





відуальну Літературну норму, яка при Дії багатьох чінніків становится загальнолітературною нормою. Користуючися, скажімо, СЬОГОДНІ такими словами, як мистецтво, переможець, променистий, ми навряд чи пов'язуємо їх Із авторством Олени Пчілки. А самє вона вважається творцем ціх слів. Для багатьох новотворів Показове є сам годину Введення їх у Літературну мову, поширення в практіці багатьох письменників, носіїв мови. Слово, як и будь-який Винахід чі ідея Винаходи, з'являється на потребу годині, и авторство его может буті пов'язане з тим текстом, де воно нашли найяскравішу форму втілення.

Завважимо, что Кожний майстер слова має індівідуальні Смакуй и Щодо новотворів, и Щодо відбору ЗАСОБІВ Із загальновжіваної народної мови. Художня література всегда орієнтується на джерела народної мови, а це ї діалектні відміні за Якими впізнаємо письменника, віхідця з Певного етнографічного регіону. Альо національний письменник всегда спрямовує свою мовня творчість на Вироблення літературної мови, Спільної для представніків усіх діалектів.

При цьом хочеться заакцентуваті, что лексикон історічного роману, Наприклад, розкриває перед читачем годин глибино художнього слова. Йдет НЕ Тільки про Давні реалії, зафіксовані в ПЄВНЄВ найменуваня, а й про создания загально мовного колориту Давньої єпохи через вживании відповідніх зворотів, сполучніків, добір сінонімів Із старокніжної мови ТОЩО. Вміло корістується такими засобой мовної стілізації Ліна Костенко у віршованому історічному романі В«Маруся ЧурайВ». Індівідуалізовані мовні партії персонажів вказують, что старокніжні Розмовні вислови мают право на співіснування в тексті:


Тоді стара Бобренчиха, вдова,

Суду Такі б Промова слова:

- Пане полковнику и пане вийте !

Ускаржуюся Богу и вам

на Марусю,

что вона, забувші страх божий,

струїла сина мого Григория.

І втеді сін мій Григорій нахабно смертю вмер,

на здоровлі перед тим НЕ скорбівші ,

през Отруєння и през чари бісовські.


У сучасній Літературній мові ві НЕ зустрінете віділеніх слів протікання смороду Забезпечують годин колорит тексту, близького до історічніх пам'яток української мови.

Перейнятіся мовня стіхією конкретної історічної єпохи винен не Тільки письменник, а й читач, Який спріймає художній твір и зіставляє, порівнює Можливі засоби словесного вираженною художньої думки. Незвічність, несподіваність мовного звороту змушує нашу уяву працювати, сприйматися Відчуття естетичної вартості тексту.

Доцільність, влучність, афорістічність вислову віклікає найбільше позитивних емоцій читача. Існує, скажімо, в шірокій мовній практіці Певний Фразеологічний зворот, а в художньому тексті ВІН матіме нове осмислення, Тлумачення, годиною протиставлення подібному. Індівідуальні афоризми характеризують стиль письменника:


Чужа душа - то, кажуть, темний ліс.

А я скажу: не нашкірна, ой не кожного!

Чужа душа - то тихе море сліз.

Плюваті в неї - гріх тяжкий, що не можна.

Нелегко, кажуть, жити на Дві хати.

А ще нелегше - жити на Дві душі!

Життя - така велика ковзаніця.

Кому вдалось, не падав, пройти?

Я зроду НЕ співала на два криласи,

мені Було це Важко зрозуміть.

(Л. Костенко).


Отже, зчаста афорістічні рядки мают як прямий (лежить на поверхні) Зміст, так и переносному (за конкретними реаліямі и прямому зв'язку слів-зрозуміти зринають глібінні віддалені асоціації).

Художній стиль не обов'язково підлягає Загальне літературнім нормам. ВІН має возможности використовуват мовні форми вираженною других годин зрізів, позалітературні діалектні, Розмовні вислови, просторіччя, жаргон ТОЩО. Однак звертання до позалітературніх форм регламентується художньо-естетична правилами, законами. Відхілення від стілістічно нейтральної мовної норми мают зберігаті міру естетічності. Естетичне Ставлення до слова, проникнення в его етімологічну сутність, у семантічні асоціації притаманне передовсім поетам. Скажімо, процес словесної творчості у поезії Р. Лубківського відчутно естетізується:


Слова вмирають. Блякнуть. їх багато.

І Раптена чуєш злато слово. Злато!

Аж хочеться скупатіся у ТІМ

Отецькім Слові, Слові золотім!

І хочеться, и прагнеться без тями

До цього слова припадати устами ...

Чі слово Тільки виросло з любові?

Світіся, правдо, в батьківському Слові!


Так, спеціальніх філологічніх Законів немає, як напісаті вірш, в...


Назад | сторінка 11 з 13 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Вплив художнього слова на розвиток мови дітей 5 року життя
  • Реферат на тему: Формування творчого ставлення до слова на уроках російської мови в початков ...
  • Реферат на тему: Естетична функція слова в художньому тексті за романом М.А. Булгакова &quo ...
  • Реферат на тему: Застарілі слова та неологізми в різних стилях мови
  • Реферат на тему: Формування складової структури слова у дошкільників із загальним недорозвин ...