х зі своїми сусідами, поступово і надовго зберігають лексичні, фонетичні та граматичні риси чужого мовного ладу. До цих пір склад сучасної японської мови виявляє явну близькість до древнекорейское термінам мисливського і примітивного землеробського господарства, а також лексики, пов'язаної з частинами тіла людини, явищ природи, квітів, тварин, одягу і т.д.
Свадеш М. встановив, що за 1000 років в будь-якій мові замінюються близько 19% основного словникового фонду. Грунтуючись на затвердження Свадеша і враховуючи, що 60-70% слів корейської та японської мов становлять слова китайського походження, можна припустити про близькість корейського і древнеяпонского мов і про превалирующем вплив корейців на формування сучасної японської нації, хоча участь аборигенів в окремих місцевостях й не виключається. Доводячи спорідненість корейської та японської мов, извесно, що праяпонскій мову в межах стословного списку має з пратюркского мовою 18 співпадаючих слів, з прамоноголькім - 17, з пратунгусо-маньчжурським - 15, а з австронезийским - всього 6. У той же час праяпонскій і среднекорейскій мови в межах 100 слів мають 25 співпадаючих слів. [11] Застосовуючи подібну лексікостатістіческіх процедуру, Старостін, з одного боку, розвіяв теорію австронезийского походження японської мови, а з іншого помітив, що японська мова приблизно рівновіддалений від тюркського, монгольського і тунгусо-маньчжурського, але перебуває явно ближче до корейського, що дає йому привід стверджувати, що в алтайської мовної сім'ї виділяється особлива "півострівна підгрупа у складі корейської та японської мов. Виходячи з цих даних, Старостін вважає, що ця півострівна підгрупа відокремилася від загальної алтайської сім'ї в 3-4 тис. до н.е. [12]
За думку Арутюнова С.А., в корейській мові такі процеси, як дивергенція прикметника і дієслова, стирання гармонії, спрощення складу голосних, протікають повільно, тоді як в японському вони були прискорені і зараз або завершені, або близькі до завершення. Bідімо, для цього повинні були існувати вельми серйозні причини, що почали діяти після територіального та культурного відриву японської мови від родинного корейського. Воно Сусуму, який займався лексичним порівнянням корейської та японської мов, відобразив у своїх роботах родинний зв'язок близько 1000 слів. Їм наводився облік і значення коренів корейської мови, який давав можливість встановити спорідненість і між тими корінням древнеяпонского мови, які могли б здатися мало схожими. Наприклад, древнеяпонском слово му ("око"), споріднене корейському нун, поступово трансформувалося в ме. [13] Правда, деякі радикально налаштовані дослідники японської мови, грунтуючись на тому, що в древнекорейское мовою, також як і в сучасному японському, існував закон відкритого складу, вважають, що японці досі розмовляють на древньому корейській мові, в той час коли з корейським мовою відбувалася модернізація. Як доказ наводиться той факт, що в давнину слово "ранок" корейці вимовляли як аса. У Японії до цих пір вживається це слово без зміни, тоді як в корейській мові воно трансформувалося в ачхім. Таким чином, корейськими вченими стверджується, що сучасний японський мова є застиглою формою "острівної діалекту" корейської мови. Прикладом є схожість японської мови з діалектом острова Чеджу. Наприклад, запрошення увійти на стандартному корейською мовою звучить як осо осіпсіо, тоді як на острові Чеджу ця фраза вимовляється як ірусімасі (пор. з японським - ірасяімасе).
Для визначення генетичної спорідненості двох мов необхідні умови, при яких б спостерігалася наявність між сучасними мовами системи стійких фонетичних відповідностей, великої кількості співпадаючих базисних лексичних одиниць і граматичних морфем.
Для підтвердження генетичної спорідненості між корейським і японським мовами наведемо кілька прикладів, які свідчать про лексичне подібність цих мов на сучасному етапі:
корейська
японський
В
1.
пада
вата
"море"
(відомі японські лексикологи Сіраторі Куракіто, Канадзава Седзабуро, Уеда Монне, Муракамі Наодзіро та ін Вважали, що японське слово вата зі значенням "море" є корейського походження. На користь цієї версії говорить той факт, що в діалектах Рюкю і понині існує слово бата "затока". Це ще раз підтверджує те, що в період Яеї з Корейського півострова на острів Кюсю прибула значна група людей, які говорили на протокорейском мовою. Згодом вони були витіснені з острова Кюсю ще більш значною групою носіїв культури Кофун і змушені були піти на острови Рюкю. Пізніше, в процесі трансформації і розвитку мови, коли у древніх людей море перестало асоціюватися лише з протокою, через яке йшло регулярне сполучення між Корейським півостровом і Японським...
