зробка самої методики трудових установок, вибір дуже вузької бази дослідження, орієнтація на індивідуальність робітника.
Важлива роль у розвитку наукової організації праці та управління в СРСР належить відомому економісту О.А. Ерманскому, який вніс значний внесок у створення теорії соціалістичної раціоналізації. Концепція Ерманского була піддана різкій критиці, але незважаючи на критику, внесок Ерманского у розвиток теорії та практики організації праці значний. Їм узагальнено великий практичний матеріал господарського будівництва в СРСР. p align="justify"> Проблеми наукової організації праці отримали широке висвітлення в працях П.М. Керженцева, який поширив розуміння наукової організації праці на всі сфери людської діяльності. p align="justify"> Особливої вЂ‹вЂ‹уваги заслуговує дискусія, що розгорнулася з проблем розвитку наукової організації праці та управління в СРСР у період підготовки до II Всесоюзній конференції з НОТ, За кілька тижнів до конференції були опубліковані дві платформи з НОТ. Одна - від групи «ѳмнадцятиВ» на чолі з Керженцева, інша - від ЦІТ на чолі з Гастєва. Полеміка між двома течіями закінчилася створенням центральної платформи, прийнятої на II Всесоюзній конференції з НОТ, до якої увійшли позитивні моменти обох дискутували платформ. p align="justify"> Великий внесок у розвиток теоретичних основ соціалістичної організації виробничих процесів був внесений О.І. Непорентом. Всі операції він класифікував за ознакою їх поєднання у виробничому процесі на три види: послідовне, паралельне і паралельно-послідовне, показав їх вплив на тривалість виробничого циклу. p align="justify"> У 30-і рр.. була проведена велика наукова та практична робота по створенню науки про організацію виробництва, праці та управління, результатом якої був вихід у світ першого радянського підручника з організації виробництва. У ці ж роки було покладено початок формуванню системи підготовки кадрів з вищою та середньою спеціальною економічною освітою для підприємств та органів управління. Крім того, була введена нова для того часу спеціальність - інженер-економіст галузевого профілю, яка незабаром стала провідною серед економічних спеціальностей. p align="justify"> У роки Великої Вітчизняної війни система управління промисловістю, що склалася в попередні роки, не зазнала принципових змін. Основним принципом управління продовжував залишатися госпрозрахунок при посиленні адміністративно-командних методів керівництва. Наукова робота велася з проблем внутрішньозаводського планування та диспетчеризація. p align="justify"> У післявоєнний період часу відновилася наукова та практична робота в галузі організації та управління виробництвом. Разом з тим, мало місце скорочення досліджень в галузі управління виробництвом. До кінця 50-х рр.. тематика досліджень з проблем організації та управління підприємствами почала поступово розширюватися. Починаючи з 1957 р. було здійснено перехід до управління промисловістю і будівництвом за те...