ти калмицькі казки ... І тільки тому, що я щиро і від усього серця люблю калмицький народ, я, не шкодуючи своїх сил, взявся за вивчення калмицької мови і зібрав калмицькі народні казки з тим, щоб всі люди, що населяють земну кулю, знали про ці казках ". Багато казкові сюжети переведені І.І. Поповим на російську мову. За його спогадами, інтерес до калмицькому фольклору в ньому прокинувся тоді, коли він познайомився з казками, які опублікував А.М. Позднєєв. p align="justify"> У 60-ті роки на рукописи І.І. Попова звернув увагу доктор філологічних наук Ц.-Д. Номінханов, який опублікував його біографію і який окреслив колекцію фольклорних творів. У ті ж 60-ті роки значна частина колекції І.І. Попова опублікована у збірнику "Хальмг туульс". Назріла необхідність повного видання колекції І.І. Попова, бо вона відрізняється тим, що в записах передані особливості говірки донських калмиків; цікаво також простежити за особливостями перекладів казок І.І. Попова на російську мову, так як записи зроблені на старописемних калмицькому мовою, потім тексти перекладені на кирилицю і переведені на російську мову. Запис казки супроводжується коментарем і словником. І.І. Попов також записав одну пісню "Джангара", яка вийшла в світ у перекладі донського письменника В. Закруткіна в 1940р. На калмицькому мові вона вперше видана в 1978р. Пісня епосу невелика за обсягом, але містить ряд давніх мотивів. Зібрані Поповим казки відносяться до різних жанрів - це чарівні, богатирські, казки про тварин, побутові та сатиричні казки. У Попова був також інтерес і до буддійським сказанням. Етнографічні записи І.І. Попова також не опубліковані. Казки з фонду Попова виходили в світ в інших збірниках. Так, до збірки "Калмицькі казки", що вийшов у Москві в 1962р., Увійшли наступні казкові сюжети: "Про дівчину, що стала царицею, і її одинадцяти синах", "Харада Мудрий", "Син Аралтана", " Хартін - Чорна коса "," Бідняк Бош і Тарачев-хан "," Два брата ". До збірки під назвою "Казки донських калмиків", складений Б. Луніним, увійшли чотирнадцять сюжетів з рукописної спадщини І.І. Попова. Це сюжети "Злісний хан", "72 небилиці", "Як ледачий старий працювати став", "неприсудження нагорода", "Богатир Шарада" та інші. p align="justify"> З новою силою проявився інтерес калмиків до свого народної творчості перед святкуванням 500-річчя героїчного епосу 'Джангар' в 1940р. Починаючи з 1935 року по 1940-й був проведений ряд сказітельскіх конкурсів, оглядів художньої самодіяльності, на яких були виявлені талановиті співаки-дуучі, джангарчі, казкарі-туульчі. Калмицькі письменники і поети Лідж Інджія, Басангов Дорджиев, Гаря Шалбуров, Церен Леджінов, студенти Астраханського педінституту Уташ Очиров, Буляш Тодаева займалися збором фольклору по всій республіці. Матеріали, зібрані в цей період, були опубліковані у двох збірниках - "Хальмг фольклор" на калмицькому мовою і "Народна творчість Калмикії" російською мовою. Збірник "Хальмг фольклор" включає в себе 136 фольклорних ...
