, що становлять промисловий сектор. Прийняття цієї системи було викликано потребою населення в гарантіях зайнятості аж до виходу на пенсію, постійного підвищення в статусі і рівні заробітної плати відповідно з терміном служби, що відображають те, що було необхідно японцям в післявоєнний період. p align="justify"> Для забезпечення її діяльності в нових умовах, компанії виробляють наступні заходи:
1. інститут В«тимчасових працівниківВ», зайнятих неповний робочий день, при цьому змінюється не рівень зайнятості, а рівень заробітної плати;
2. гнучка заробітна плата на внутрифирменном ринку зі своїм попитом і пропозицією, ізольованому від зовнішнього ринку робочої сили. В умовах тривалої депресії при неможливості звільнення, робітники повинні бути згодні з зменшенням заробітної плати та іншими обмеженнями, інакше фірма просто збанкрутує;
. гранична диверсифікація виробництва з метою збереження зайнятості персоналу компанії у разі структурних економічних змін;
. переклад працівників у компанії-субконтракторами і інші компанії;
. підтримання завантаженості підприємства шляхом регулювання обсягу замовлень, що віддаються фірмам-підрядникам. Великі корпорації, зменшуючи обсяг зовнішніх замовлень, збільшують власне виробництво, підтримуючи, таким чином, рівень завантаження власного обладнання та персоналу;
. доходи корпорації у разі збільшення чистого прибутку йдуть не на збільшення виплат дивідендів власникам акцій корпорації, а накопичуються усередині компанії для створення бар'єрів на шляху майбутніх спадів виробництва.
Таким чином, основним на сьогоднішній день чинником мотивації праці є система довічного найму, переваги якої очевидні: стабільність зайнятості, яка вигідна не тільки працівникам і підприємству, а всьому японському суспільству в цілому. Низький рівень безробіття - основа стабільності соціально-політичної ситуації в будь-якій країні. Компанія накопичує багатий В«людський капіталВ», адміністрації легше керувати ним з точки зору зміцнення виробничих відносин. br/>
2.2 Особливості організації управління персоналу в російських корпораціях
Одним з найважливіших напрямків у роботі будь-якої компанії є робота з персоналом. У компаніях з невеликою чисельністю персоналу всі кадрові функції може виконувати один працівник або декілька. У великих корпораціях, найчастіше виконання всіх стратегічних кадрових завдань покладається на цілий підрозділ або департамент, в регіональних підрозділах корпорації зазвичай існує свій відділ управління персоналом, який займається діловодством підрозділи і функціонально взаємодіє з департаментом по р...