іж перекладом та оригіналом, він розрізняє наступні рівні (типи) еквівалентності:
а) цілі комунікації;
б) ідентифікації ситуації;
в) способу опису ситуації;
г) значення синтаксичних структур;
д) словесних знаків.
В якості обов'язкової умови еквівалентності В.Н. Комісарів називає «збереження домінантної функції висловлення» [8, с. 109].
Ступінь еквівалентності може бути досить об'єктивно визначена шляхом зіставлення тексту перекладу з оригіналом, і вона служить одним з критеріїв при оцінці результатів перекладацького процесу. Проте, в цілому, така оцінка виводиться на основі цілого ряду факторів. У ряді випадків для успіху міжмовної комунікації досягнення максимальної еквівалентності виявляється необов'язковим, а іноді навіть небажаним. Це викликало необхідність у введенні оцінного терміна «адекватність перекладу», що позначає відповідність перекладу вимогам і умовам конкретного акту міжмовної комунікації. У відповідності зі значеннями термінів «еквівалентність» і «адекватність» адекватний переклад включає певну ступінь еквівалентності, але еквівалентний переклад може і не бути адекватним [19, с. 62].
Будь еквівалентність увазі таке відношення між вихідним і кінцевим текстами або їх сегментами, при якому зберігається певний інваріант. Найбільш загальним, суттєвим для всіх рівнів та видів еквівалентності інваріантним ознакою, вважає відповідність комунікативної інтенції (задуму, наміри) відправника комунікативному ефекту кінцевого тексту. Це комунікативно-функціональний інваріант охоплює різні рівні і функціональні види еквівалентності [20, с. 114].
У першому типі еквівалентності досягається максимальний ступінь близькості змісту тропів перекладу та оригіналу і способу його вираження. Другий тип еквівалентності характеризується значним паралелізмом лексичного складу і допускає деякі види синтаксичного варіювання. Третій тип еквівалентності представлений перекладами, змістова близькість яких до оригіналу грунтується на спільності значень використаних мовних засобів. У четвертому типі еквівалентності широко використовується семантичне перефразування, яке часто носить комплексний характер, одночасно змінюючи спосіб об'єднання ознак, вихідну точку опису та порядок проходження ознак. Наприклад, епітети her eyes were so starry and yet so melting переведені як а її вологі очі сяють як зірки із зміною форми, але збереженням образу. Еквівалентність п'ятого типу полягає в перекладі тільки тієї частини висловлювання, яка становить мету вживання стежка.
Головна мета перекладу - досягнення адекватності. Адекватний, або як його ще називають, еквівалентний переклад - це такий переклад, який здійснюється на рівні, необхідному і достатньому для передачі незмінного плану змісту при дотриманні відповідного плану вираження, тобто норм мови, що.
За визначенням, адекватність - це «вичерпна передача смислового змісту оригіналу і повне функціонально-стилістичну відповідність йому». Основне завдання перекладача при досягненні адекватності - вміло зробити різні перекладацькі трансформації, для того, щоб текст перекладу як можна більш точно передавав всю інформацію, укладену в тексті оригіналу, при дотриманні відповідних норм мови, що. «Тран...
