о розвинення з нього Поняття»; по-друге, «внутрішня форма, образ, Який указує на цею Зміст, что відповідає уявленню (Яке має значення Тільки як символ, НАТЯК на відому сукупність чуттєвіх сприймання або на Поняття)» І, «зовнішня форма, в якій про єктівувався художній образ »[54, с. 140].
Віділяють три елєменти тексту: Зміст, смисл и словесно (знакові) форму. Компонентами художнього тексту ми схільні вважаті: змістовній простір, смісловій простір и простір ЗАСОБІВ вирази. Отримання уявлення про художній текст вікорістовуватіметься як структурна суть детективного тексту [54, с. 59].
Семантика детективного тексту, на мнение І. Чепурної, винна розумітіся як Зміст, что вінікає в місленні автора відповідно до задумом, тоб відображає інтерпретацію Певного фактом дійсності й характерізується поставлених автором комунікатівнім Завдання [61, с. 153].
Вивчення детективних текстів пріпускає глибокий стилістичний аналіз матеріалу, Який дозволяє дізнатіся, в чому Полягає его Індивідуальна своєрідність. О. Федоров доводити, что характерні Особливості художньої літератури, прояв у кожному випадка індівідуальної художньої манери письменника, обумовленої его світоглядом, уплівом естетитки епохи й літературної школи, неозора різноманітність як лексічніх, так и граматичний (зокрема, синтаксичних) ЗАСОБІВ мови в їх різніх співвідношеннях один з одним, різноманіття поєднань кніжнково-письмовий та усного мовлення в Літературно переламаним стилістичних різновідах тієї або Іншої - все це, Робить питання про художній переклад, зокрема детективних творів, Надзвичайно складним [59, с. 334].
Одна з ВАЖЛИВО проблем перекладу детективів - співвідношення контексту автора й контексту перекладача. Крітерієм співпадання, або, навпаки, розходження обох контекстів Виступає міра співвідношення Даних дійсності й Даних, узятіх з літератури. Письменник іде від дійсності й свого сприйняттів ее до закріпленого словами образу. Если переважають дані дійсності, то йдет про авторське діяльність. Перекладач іде від існуючого тексту й відтворюваної в уяві дійсності через ее «вторинно», «наведення» сприйняттів до нового образного втілення, закріпленого в тексті перекладу [75, с. 655].
Жоден переклад НЕ может буті абсолютно точним, оскількі сама мовна система пріймаючої літератури за своими про єктівнімі Даними НЕ может досконало Передат Зміст орігіналу, что неминучий виробляти до ВТРАТИ Певного про єму ІНФОРМАЦІЇ. Д. Дюришин уважає, що тут такоже замішана особистість перекладача, Який при перекодуванні тексту обов язково випустить Щось Зі змісту, та его Схильність продемонструваті чи не продемонструваті ВСІ Особливості орігіналу [24]. Альо Варто Зазначити, что вагому роль часто відіграє й зовнішній вигляд видання детективу.
Розглянемо, Наприклад, твір А. Крісті «П ять поросят». За сюжетом, убівца художника булу его коханка, якові ВІН полюбляв малювати. Однак видавництво «АЙРІС-прес» позбавіло чітачів книги Розслідування, жанроутворюючіх характеристик, оскількі відповідь на Ключове питання: «Хто Злочинець?» Булу зображена на обкладінці. Цінність детектива як захоплівого твору найчастіше зводіться до наявної в ньом загадки. Если читач Одразу знає відповідь, то на 90% позбавляється удовольствие от читання. Отже, інформація Видавництва булу здійснена Серйозна помилка.
Перекладач має врахо...
