С, де в частині А представлені завдання базового рівня, у В - завдання середньої складності, в С - підвищеної труднощі. Відповідно в А - 6 завдань, у В - 9, в С - 2. Визначимо загальна кількість завдань тесту (p) і тестованих (n).
Кількість завдань p=17, кількість тестованих n=25.
. Обчислимо індивідуальний тестовий бал кожного тестованого і на його основі розрахуємо:
Таблиця 9.
ХарактеристикаЗначениеМодаМедианаСреднееРазмахДисперсияСтандартное відхилення
. Обчислимо кількість правильних відповідей на кожне завдання тесту. Ці дані представлені в таблиці на аркуші «робоча матриця».
. Визначимо наявність в матриці відповідей, результати тестованих відповідали правильно на всі завдання, і тих, хто не впорався ні з одним з них. У даній матриці відповідей таких результатів немає. Такі результати рекомендується видалити, тому що вони не дозволяють диференціювати учнів за рівнем знань.
. Обчислимо характеристики тестових завдань:
pj - частка правильних відповідей на завдання (ймовірність правильної відповіді);
qj - частка неправильних відповідей на завдання (коефіцієнт труднощі тестового завдання).
. Побудуємо графік розподілу тестових завдань за труднощі в тесті (рис.2).
Рис.2. Труднощі тестових завдань
. Проаналізувавши отриманий розподіл, можна зробити висновки:
) розробнику при складанні тесту не вдалося розташувати завдання з наростаючою труднощі, т.к. при наростанні труднощі лінія повинна монотонно зростати;
) при складанні тесту рекомендується розподіляти завдання по збільшенню коефіцієнта труднощі, для того, щоб максимально диференціювати результати студентів.
. Впорядкуємо матрицю відповідей по зростанню рівня труднощі.
. Побудуємо графік розподілу тестових завдань у тесті з впорядкованим значенням труднощі (рис.3).
Рис. 3. Тестові завдання, впорядковані за труднощі
. «Сходинки» характеризують завдання однакової складності (А3 і В1, А5 і В3, А6 і В5, В2 і В7); різкі «стрибки» говорять про різке збільшення труднощі послідовних завдань. Щоб виключити наявні скачки, необхідно додати завдання середнього рівня складності і замінити ними частина легких завдань, яких в тесті близько 50%.
. Вкажемо групи завдань у тесті, що мають однакову трудність:
завдання А1, А3, А5, А6, В1, В3, В5, В7 - легкі;
завдання А2, А4, В8, В9, С1 - середнього рівня;
завдання В4, В6, С2 - складні.
. Проаналізуємо графік на предмет присутності дуже легких (qj=0) або дуже важких (qj=1) завдань.
У даному тесті немає дуже легких завдань (qj=0), але є дуже важке (qj=1) завдання - С2.
Так як необхідно диференціювати знання учнів, то дуже легкі (qj=0) або дуже важкі (qj=1) завдання не повинні включатися в тест при підсумковому контролі.
При атестації студенти не диференціюються по знаннях, а відбувається перевірка рівня знань конкретного студента, тому такі завд...