ня в середній групі дитячого садка (А.А. Зрожевський, 1988), вивчення залежності переказу тексту від умов його сприйняття (Г.Я. Кудріна). В інших дослідженнях, спрямованих на вивчення різних сторін мовного розвитку, в тій чи іншій мірі аналізується їх вплив на розвиток зв'язного мовлення. Так, було виявлено роль формування складних синтаксичних конструкцій в умінні будувати монологічне висловлювання (М.С. Лаврик, 1977), а навчання старших дошкільників елементам словотвірного аналізу розглянуто як умова точного вираження думки в зв'язного мовлення (Е.А. Федеравічене, 1981) [ 5, с. 76]. Таким же найважливішою умовою розвитку зв'язності мовлення є і усвідомлене ставлення дитини до слова як основній одиниці мови і словесному складом пропозиції (Г.П. Белякова, 1982). Було показано, що широка орієнтування дитини в мовних явищах, придбання досвіду творчого застосування словотворчих умінь (А.Г. Тамбовцева, 1983), робота над семантикою слова (Е.М. Струніна, 1984), його звуковим оформленням (Г.А. Тумакова , 1985) - надають особливий вплив на формування елементарного усвідомлення явищ мови і мови [20, с. 465].
Велику роль у становленні словесної творчості дошкільнят дослідники відводять методам організації сприйняття дітьми літературних творів (О.І. Нікіфорова, А.Є. Шібіцкая, Л.Я. Панкратова, С.М. Чемортан, Л. М. Гурович); вивченню прийомів аналізу зв'язків і відносин між героями творів, його композиції (Е.В Бодрова, Н.В. Захарюта); вивченню емоційних аспектів сприйняття художньої літератури (А.Д. Кошелева, Л.П. Стрєлкова); способам аналізу змісту творів та складання плану власного твору за допомогою просторового моделювання (О.М. Дьяченко, І.Л. Базик, Е.Л. Пороцкая, А.І. Кирилова) [5, с. 248].
Завдання розвитку мовлення дошкільнят знайшли відображення у всіх програмних документах з дошкільного виховання, а також у багатьох методичних рекомендаціях та статтях практичних працівників дошкільних установ.
Аналіз розділу «розвиток мови» більшості програмних документів, що діють в системі дошкільного виховання з 1932 по 1961, показав, що в них недостатньо чітко сформульовані як загальні, так і приватні задачі мовленнєвого розвитку дошкільників, не розкривається, якими вміннями повинні володіти діти при складанні різних типів висловлювання. Завдання формування уявлень про структуру тексту, про способи зв'язку між словами, пропозиціями і частинами висловлювання в цих документах також не знайшли належного місця [9, с. 51].
Особливо слід підкреслити цінність граматичного аспекту навчання рідної мови, посилення уваги до роботи над смисловою стороною слова (антонимические і синонімічні зіставлення), а також включення завдання розвитку зв'язного мовлення, починаючи з 2-ї молодшої групи дитячого садка.
У 1994 році була підготовлена ??нова програма, спеціально присвячена розвитку мовлення дошкільнят, розроблена автором на основі результатів досліджень, проведених в лабораторії розвитку мови під керівництвом Ф.А. Сохина та О.С. Ушакової. У програмі розглядаються теоретичні основи розвитку мовлення дошкільнят: дається аналіз результатів досліджень психологів, педагогів, лінгвістів, розглядаються їхні погляди на природу мовних здібностей і можливості навчання мови не тільки в лінгвістичній, але і в комунікативній сфері. Основні напрямки роботи розкриваються за завданнями (розвиток зв'язного мовлення, збагачення словника, формування граматичного ладу і виховання звукової культури мовлення) [11, с. 74].
Проблема розвитку мовлення є однією з найважливіших і в шкільній методиці. Відомі вітчизняні педагоги розробляли цікаві методи і прийоми розвитку усного та писемного мовлення (Ф.І. Буслаєв, І.І. Срезневський, Д.І. Тихомиров, В.А. Воскресенський, В.П. Вахтерів) [3, с. 87].
Величезний внесок у вивчення проблеми розвитку зв'язного мовлення школярів внесли дослідження Н.С. Рождественського, Т.А. Ладиженської, М.Р. Львова, Г.А. Фомичевой, З.А. Доморацький, А.А. Решетарова, М.Є. Львової, Н.А. Пленкина та інші [4, с. 287].
Визнаючи всю важливість мовної роботи в початковій і середній школі, підкреслимо величезну роль наступності між дитячим садком і школою в реалізації шляхів розвитку всіх сторін мови в дошкільному та шкільному віці. Деякі напрямки роботи у нас збігаються, наприклад, характер вимог до рівня розвитку мовлення молодших школярів та дошкільнят. Перш за все мова повинна бути змістовною, граматично правильної, точної, зв'язковий, образної. Виклад мови вимагає логічної послідовності і чіткого звукового оформлення (плавності, інтонаційної виразності, помірного темпу).
.2 Виявлення рівня сформованості у молодших школярів умінь визначати і використовувати в мові стежки
Експериментальне дослідження проходило в початкових 3 «...