ання загальних рухів тулуба, рук, ніг, голови, розвиваються моторні і сенсомоторні координації, доводячи рухи до автоматизму. На цій основі здійснюються руху і на артикуляційної позі.
Наприклад, пропонується показати мімікою веселого або сумного людини, людини, пробующего кислий лимон, солодке яблуко.
У процесі розвитку мімічних м'язів завдання ускладнюються: пропонується показати гнів, біль, радість, горе, байдужість, гидливість під відповідну музику. По мірі виконання вправ необхідно включати звуконаслідування, виражають вигук (ах, ох), жалю (ай, ай), подиву (о, у), біль (ай, ой, їй).
Використовуються артикуляційні вправи.
Наприклад, на 1 раз - губи в усмішці, на 2 раз - витягнути.
На логоритмічних заняттях, артикуляційні вправи корисно поєднувати з рухами рук.
Наприклад, руки розвести в сторони і проспівати звук (а), з'єднати їх перед собою у формі обруча (о).
Процес розвитку відбувається через сприйняття музики, різного настрою, гучності ритму, виховання відповідних асоціацій між звуком і мелодією, покращує відмінність звуку на слух. Вимова під музику тексту сприяє розвитку слуху.
Корекція мовних порушень здійснюється як з урахуванням рухових можливостей дітей, так і при цілеспрямованої добірці мовного матеріалу для логоритмічних або музично-ритмічних занять, моторної сфери та членороздільноюмови (вік), при усуненні функціональної дислалии, звертається увага на ступінь сформованості звуковимови і наявність порушень фонематичного сприйняття.
Таким чином, можна зробити висновок про те, що кожна з методик має свої плюси і мінуси. Методика TEACCH (Навчання дітей з порушеннями розуміння інших людей). Мета методики: формування і розвиток у дітей з порушеннями розвитку навичок і вмінь по наступних сфер імітація, сприйняття, велика моторика, тонка моторика, координація очей і рук тощо. Тобто, ця методика виходить з концепції, що дорослі повинні створити дитині особливе середовище для комфортабельного особистого розвитку, вилучивши з неї всі дратівливі чинники. Весь день дитини, що виховується по даній системі, підпорядкований суворим розкладом. Переваги цієї методики - перенесення придбаних мовних навичок і вмінь в нове місце (зі школи в будинок і навпаки). АВА (методика модифікації поведінки). При цьому підході всі складні навички, включаючи мову, творчу гру, вміння дивитися в очі, та ін., Розбиваються на дрібні блоки - дії. Мета методики: Методика дозволяє послідовно розвивати дитину, аж до висновку дитини з неадекватного стану. Методика дозволяє використовувати практично всі відомі прийоми роботи і запозичувати методи інших методик. Відповідно до даної методики діти соціалізуються і входять у суспільство, розвивають ініціативність. Переваги цієї методики - діти з парааутізмом повністю або практично повністю позбавляються від стереотипий. Тобто, ця методика найбільш перспективна, якщо ви хочете домогтися, щоб дитина з відхиленнями у розвитку отримав нормальну освіту, зміг самореалізуватися з погляду професії та соціалізації. Методика «Рухливі ігри» (за Л.В. Шапкова). Чим вище рухова активність дитини, тим краще розвивається його мова. У міру оволодіння дитиною руховими навичками у нього розвивається і координація рухів. Формування рухів відбувається за участю мови. Мета методики: удосконалювати функцію дихання в процесі виконання фізичних вправ; розвивати усне мовлення при виконанні фізичних вправ; формувати фонематичний слух за допомогою фізичних вправ в процесі гри; формувати чіткість артикуляції в процесі виконання фізичних вправ. Гідності методики - створюються сприятливі умови для розвитку тих здібностей, від яких залежить формування правильної мови. Методика логоритмічних виховання (по Л.Є. Панової). Процес розвитку відбувається через сприйняття музики, різного настрою, гучності ритму, виховання відповідних асоціацій між звуком і мелодією, покращує відмінність звуку на слух. Вимова під музику тексту сприяє розвитку слуху. Переваги даної методики - сприяє вихованню темпу і ритму, дихання і мови, поліпшення фонематичного слуху, корекція мовних порушень дітей з парааутістіческімі порушеннями.
Висновок
Отже, проведена нами робота з вивчення особливостей розвитку пасивного словника у дітей середнього дошкільного віку з парааутістіческімі порушеннями дозволяє нам зробити ряд важливих висновків.
Етіологія парааутістіческіх порушень проявляється у порушеннях спілкування, недостатністю комунікативних функцій, сирітство, яке обумовлює дефіцит екзогенної сенсорної, когнітивної та емоційної стимуляції на ранньому рівні розвитку відповідних систем організму. Патологія парааутістіческіх порушень полягає в тривозі, невпевненості в собі і навколишньому світі, падіння ...