мовному матеріалі. Він вважав, що «мовна еволюція взагалі визначається постійним протиріччям між властивими людині потребами спілкування і вираження власних думок і його прагненням звести до мінімуму свою розумову і фізичну діяльність. У плані слів і знаків кожен мовний колектив в кожен момент знаходить певний баланс між потребами вирази, для задоволення яких необхідно все більше число все більш спеціальних і, відповідно, більш рідкісних одиниць, і природною інерцією, спрямованої на збереження обмеженого числа більш загальних і частіше вживаються одиниць. При цьому інерція постійна, і можна вважати, що вона не змінюється. Навпаки, потреба спілкування і вираження в різні епохи різні, тому характер рівноваги з плином часу змінюється. Розширення кола одиниць може призвести до більшої витрати зусиль, ніж та, яку колектив вважає в даній ситуації виправданою. Таке розширення є неекономічним і обов'язково буде зупинено. З іншого боку, буде різко припинено прояв надмірної інерції, що завдає шкоди законним інтересам колективу. Мовна поведінка регулюється, таким чином, «принципом найменшого зусилля». [Мартіні А. Основи загальної лінгвістики//Нове в лінгвістиці.- М .: Видавництво іноземної літератури.- 1960., с. 365-565] При цьому Мартіні підкреслює: «Термін економія включає все: і ліквідацію непотрібних відмінностей, і поява нових відмінностей, і збереження існуючого становища. Лінгвістична економія - це синтез діючих сил ». [Мартіні А. Основи загальної лінгвістики//Нове в лінгвістиці.- М .: Видавництво іноземної літератури.- 1960., с. 370]
Ідея про існування закону економії в мові підтверджується і в дослідженнях зв'язків між мовою і мисленням. Так, на думку А.Т. Кривоносова, людська свідомість має таку властивість, що будь-яка думка не прив'язана «наглухо» до однієї будь-якої мовної формі: для вираження думок, у тому числі і складних, для їх ідентифікації досить самої мінімальної мовної форми, щоб «оживити» або висловити думку в цілому. [Кривоносов А.Т. Мислення - без мови? Економія мовної матерії - закон процесу мислення//Питання мовознавства.- 1992. - №2., С. 69-83] Мова і мислення пов'язані не як форма і зміст, а як самостійні феномени, кожен з яких має свою специфічну форму і свій специфічний зміст.
Мовна компресія явно відображає правила комунікативної поведінки, сформульовані Г.П. Грайсом і закликають уникати зайвого інформаційного навантаження, одночасно рекомендується включення обсягу інформації, необхідного для виконання поточних цілей діалогу.
При розгляді основних принципів мовної компресії, принцип найменшого зусилля незаперечно визнаний однією з її передумов. Однак при більш детальному аналізі проблеми стає очевидною необхідність контролювати ступінь стиснення повідомлення щоб уникнути комунікативного конфлікту. Даний контроль має свої характерні особливості і різну ступінь реалізації в залежності від умов комунікації. Значимість контролю ступеня стиснення інформації найбільш проявляється в ситуаціях комунікативного конфлікту при спілкуванні. [Дисертації з гуманітарних наук - # justify gt; Таким чином, у визначенні поняття компресії ми вважаємо найбільш точним визначення, сформульоване М.В. Умерової: компресія - це обумовлене законами мовної економії, вимог жанру, особливостями інформаційного носія спрощення в процесі обробки або породження тексту його поверхневої структури - за рахунок підвищення інформативності мовних одиниць і уникнення тих елементів, які можуть бути відновлені з невербальної частини тексту, без зміни її інформаційної боку в порівнянні з вихідним текстом або нейтральною стилістичної нормою. [Умерова М.В. Мовна компресія: види та рівні реалізації.- М .: Національний дослідницький університет. ВШЕ.- 2001., с.5]
Компресія - це особливий вид перетворень, який грунтується на іманентних властивостях мовної системи і сприяє приведенню розгорнутих синтаксичних конструкцій до менш складного увазі, здатних, проте, передавати і передавальних той же обсяг інформації, що й повні розгорнуті побудови. У цьому сенсі термін компресія близький терміну комплексна конденсація, запропонованому одним із засновників Празького лінгвістичного гуртка В. Матезиусом. Порівнюючи функціонування чеського та англійської мов, вчений звернув увагу на той факт, що там, де в чеському вживається складне речення з яким-небудь підрядним, в англійській той же зміст передається іменний фразою, причетним оборотом, інфінітивом або герундием. Як пізніше зазначав І. Вахек, під комплексної конденсацією В. Матезиус розумів введення в пропозицію іменного елемента або фрази, що дозволяє обходитися без придаткового пропозиції, використання якого в іншому випадку було б обов'язковим.
Зауважимо, що термін «комплексна конденсація» у вітчизняній лінгвістиці не прижився. Можливо тому, що їм позначалося стиск структури тільки придаткового пропозиції. Термін «компресія...
