КЛАД, а такоже непрійнятність точно перекладів] [48, 59]. Інакше Кажучи, повноцінній ( вдалий ) переклад Неможливо без адекватної передачі формальної ї змістовної сторон художнього тексту, оскількі Зміст самє діктує" адекватну форму его вираженість.
Полемічній ПІДХІД до решение проблеми адекватності перекладу БУВ запропонованій М.Л. Гаспарова у работе Брюсов и буквалізм [8]. З античного годині в перекладі художнього тексту протистоять две Тенденції - буквалістського перекладу, что прагнем Передат оригінал слово в слово (Який проявляється, например, у ПЕРЕКЛАД Священного писання на всі мови) i вільного перекладу, что прагнем до передачі емоційного й ідейного змісту орігіналу Незалежності від передачі его образів, стилістичних фігур и ОКРЕМЕ слів. Аналізуючі обідві Тенденції Стосовно до грецьк перекладів В. Брюсова, М.Л. Гаспаров отмечает в них відхід від точності змісту в ранніх ПЕРЕКЛАД до буквалізму у более пізні. Віправдуючі Лінгвістичні ї значеннєві Втрати пізніх редакцій перекладів, М.Л. Гаспаров пояснює їхнім Прагнення поета підкресліті сторонність и віддаленість давньогрецької культури від сучасної, что можливо Було лишь перенесучі лексічні, граматичні й семантичні РІСД грецької мови в росіянін. На Основі АНАЛІЗУ дослідник доходити висновка, что обидвоє види перекладу мают право на Існування одночасно ї на Однаково правах raquo ;. [6, c.182]
Сучасні досліднікі Ю.П. Солодуб, Ф.Б. Альбрехт и А.Ю. Кузнєцов вісувають естетичний Вплив на чітачів як Основна функція художнього тексту. Смороду вважають фактор адекватності естетичного впліву орігіналу ї перекладу одним з найважлівішіх крітеріїв ОЦІНКИ художнього перекладу.
Транслатологі відзначають, что проблема співвіднесення перекладу художнього тексту з его орігіналом, Припустиме степень трансформації ї оцінка якості такого перекладу Постійно перебувають у центрі уваги перекладоведення. Кінцевім крітерієм адекватності в цьом випадка Пропонується вважаті laquo, не блізькість лінгвістічно виявленості змістів и даже НЕ спільність мовних и Поетична прійомів, а єдність концептуального змісту й порівнянність естетичного впліву на читача [12, 279].
Однак если лінгвістічно віявлені змісті й стилістичні Прийоми піддаються АНАЛІЗУ, ті набагато сутужніше коректно описати концептуальний Зміст художнього тексту й практично Неможливо з вірогідністю візначіті естетичний Вплив добутку на читача. Як справедливо зауважує В.Н. Комісаров, Поняття Однаково Вплив представляється мало інформатівнім. (...) Часто однакова Реакція ІР (вихідного рецептора -Н.А.) i ПР (рецептора перекладу - Н.А.) принципова Неможливо, оскількі це люди Іншої епохи, Іншого світогляду й т.п. [73, 116]. Ю.П. Солодуб, Ф.Б. Альбрехт и А.Ю. Кузнєцов уважають, что описати ї представіті естетичний Вплив оригінального твору и его перекладу на чітачів можна только с помощью комплексного АНАЛІЗУ всех ЗАСОБІВ вираженість багатокомпонентної Структури їхнього змісту [12, 257].
Аналогічній ПІДХІД описів и в монографії А.І. Дармоді-Хіною. Автор отмечает, что в сьогоднішній філології існує безліч шкіл и напрямків Вивчення ї інтерпретації тексту, а всякий видатний твір мистецтва унікально ї Самобутні, того Завдання дослідника є відібраті технології й методики інтерпретації тексту так, щоб Побачити ї Прочитати в ньом, опіраючісь на Лінгвістичні факти, весь явній и переховувати ОБСЯГИ информации. Лише после такого масштабного й багаторівневого АНАЛІЗУ художнього тексту можна приступати до процесса его перекладу [2, 355]. Звертаючися до сучасної брітанської поезії сімволістської спрямованості, А.Н. Дармодехіна бачіть ключ до повноцінного поетичного перекладу в інтерпретації просодичної системи твору поряд Із семантичності ї металінгвістічнім видами інтерпретації. [7, c.78]
А.Ю.Кузнєцов предлагает початиться переклад поетичного твору з функціонально-семіотічної моделі досліджуваного об'єкта як особливого знакового Утворення, всі Рівні организации которого підпорядковані ряду спеціфічніх функцій. Дослідник виходим Із того, что вірш представляет собою результат відбіття переживання, комплексне превращение которого відбувається путем естетізації в напрямку Загальної переоцінкі его причини, что спричиняє емоційній Дозвіл [9, 282].
Представляється, что це визначення Цілком застосовне ї до прозаїчного художнього твору, а тому обґрунтовано й для даного дослідження. Воно загострює проблему псіхічної Сторони породження ї відповідно сприйняттів, розуміння й інтерпретації художнього тексту. Концептуальний аналіз художнього тексту самє ї здатно дати перекладачеві можлівість проникнуті у когнітівні ї емотівні шари тексту, у результате чего підібраті найбільш оптімальні засоби его перекладу.
доказ актуальності зазначену проблем служити з'явиться в останні десяті...
