7141566403191050Среднее значення 34.212,99,957,0
Як видно, з таблиці 5 таким же чином ми вирахували середнє значення особистісно-адаптаційного потенціалу групи з рівнем життєстійкості нижче середнього, і перевели отримані сирі бали в Стена. У результаті інтерпретації отриманих результатів ми встановили, що показники особистісно-адаптаційного потенціалу групи з рівнем життєстійкості нижче середнього відповідають 4 СТЕН який притаманний людям групи задовільною адаптації. Більшість осіб цієї групи мають ознаками різних акцентуацій, які в звичних умовах часто компенсовані і можуть проявитися при зміні діяльності. Тому успіх адаптації залежить від зовнішніх умов середовища. Ці особи, як правило, володіють невисокою емоційною стійкістю. Можливі асоціальні зриви, прояв агресії та конфліктності. Особи цієї групи вимагають індивідуального підходу, постійного спостереження, корекційних заходів.
За результатами дослідження ми злили отримані дані в зведену таблицю.
Таблиця 6
Зведена таблиця результатів вивчення впливу життєстійкості на особистісно-адаптаційний потенціал.
Групи Адаптаційний потенціалНПУКОМНЛАП1 експериментальна группа9,158,697,4625,302 експериментальна группа34.212,99,957,0
Таким чином, аналізуючи і порівнюючи отримані результати, можна констатувати наступне. Співробітники з високими показниками життєстійкості володіють також і високими показниками особистісно-адаптаційного потенціалу, і навпаки, чим нижче показники життєстійкості, тим нижче і показники особистісно-адаптаційного потенціалу.
Висновки
1. Для того щоб розділити співробітників правоохоронних органів на 2 експериментальні групи ми використовували тест життєстійкості С. Мадді (переклад і адаптація Д. А Леонтьєв, Є.І. Рассказов), за результатами якого відбулася диференціація. Ми отримали групу людей - 13 осіб (43%) з рівнем життєстійкості вище середнього (норма 99,25 і вище балів) і групу людей з рівнем життєстійкості нижче середнього (норма 80.72 балів і нижче) - 10 осіб (33%). На підставі цієї вибірки ми отримали 2 експериментальні групи, які стали критерієм розподілу рівня особистісно-адаптаційного потенціалу.
Відповідно до цього була сформована група, до якої увійшли співробітники з рівнем життєстійкості вище середнього, і група з рівнем життєстійкості нижче середнього.
. Для дослідження особистісно-адаптаційного потенціалу був обраний багаторівневий особистісний опитувальник Адаптивність (МЛО-АМ) А.Г. Маклакова і С.В. Чермяніна., За результатами якого було встановлено, що співробітники, які володіють рівнем життєстійкості вище середнього, також володіють високим особистісно - адаптаційним потенціалом. Відповідно, співробітники володіють рівнем життєстійкості нижче середнього, відносяться до групи задовільною адаптації, володіють низьким особистісно-адаптаційним потенціалом.
. Як показує аналіз даних, представлених у зведеній таблиці, співробітники з рівнем життєстійкості вище середнього (1 експериментальна група) володіють високими показниками особистісно-адаптаційного потенціалу. У них високий рівень нервово-психічної стійкості і поведінкової регуляції, висока адекватна самооцінка і реальне сприйняття дійсності. Володіють високим рівнем розвитку комунікативних здібностей, легко встановлюють контакти з товаришами по службі, не конфліктні. Вони реально оцінюють свою роль в колективі, орієнтуються на дотримання загальноприйнятих норм поведінки.
І навпаки співробітники з рівнем життєстійкості нижче середнього (2 експериментальна група) володіють низькими показниками особистісно-адаптаційного потенціалу, такими як нервово психічна стійкість, комунікативні особливості, моральна нормативність. Такі люди відносяться до групи задовільною адаптації. Більшість осіб цієї групи мають ознаками різних акцентуацій, які в звичних умовах частково компенсовані і можуть проявлятися при зміні діяльності. Тому успіх адаптації залежить від зовнішніх умов середовища. Ці особи, як правило, володіють невисокою емоційною стійкістю, можливі асоціальні зриви, прояв агресії та конфліктності. Люди цієї групи вимагають індивідуального підходу, постійного спостереження, корекційних заходів.
Аналізуючи отримані дані можна зробити наступний висновок, що співробітники, які володіють рівнем життєстійкості вище середнього, також володіють високим особистісно - адаптаційним потенціалом, і навпаки, співробітники з рівнем життєстійкості нижче середнього мають низькі показники особистісно-адаптаційного потенціалу.
Висновок
Проблема впливу життєстійкості на особистісно-адаптаційний потенціал сп...
