[22, с. 235].
Техніка баскетболу включає в себе склалася в процесі розвитку виду спорту сукупність прийомів, способів і їх різновидів, дозволяють найбільш успішно вирішувати конкретні ігрові завдання.
Під терміном «прийом техніки» мається на увазі система рухів, подібних за структурою і спрямованих на вирішення приблизно однієї і тієї ж ігрової задачі. Різноманітність умов, в яких застосовується той чи інший прийом, стимулює формування та вдосконалення способів його виконання [1, с. 74].
Для того, щоб домогтися найкращих результатів у миттєво складаються ігрових положеннях, баскетболіст повинна володіти всім багатством різноманітності технічних прийомів і способів, вміти вибрати найбільш підходящий прийом або поєднання прийомів, швидко і точно їх виконати.
Навчання прийомам техніки пов'язане з формуванням конкретних навичок, що складають певну структурну групу системи рухів. Спочатку навчання ведеться по кожному прийому окремо, ізольовано від гри. Розподіл матеріалу здійснюється таким чином, щоб прийоми нападу передували вивчення відповідних прийомів захисту. Паралельно вивчаються кілька прийомів - спочатку порізно, а потім у поєднанні між собою. У цей період не обов'язково доводити кожний прийом до навику. Ретельно освоюються основні прийоми і головні способи їх здійснення. Другорядні способи можуть бути освоєні до рівня умінь, а зустрічаються рідко потрібні тільки для ознайомлення.
Вибираючи прийом або спосіб для вивчення, слід керуватися дидактичним правилом «від головного до другорядного», а послідовність у вирішенні педагогічних завдань здійснювати відповідно до загальної схемою вивчення прийому. Підбір вправ ведеться відповідно до правил «від легкого до важкого» і «від відомого до невідомого» [20, с. 111].
Швидке оволодіння основними рухами залежить від певній послідовності у постановці педагогічних завдань:
а) освоїти правильне вихідне положення;
б) дізнатися, які частини тіла беруть участь в русі, які їхні напрямок і узгодженість;
в) домогтися виконання рухів за оптимальними амплітудам при самостійних діях займається в довільному, зручному для нього, темпі;
г) досягти точності в структурі рухів, а потім освоювати деталі прийому [14, с. 25].
У ході навчання обстановку потрібно ускладнити, щоб підвести займаються до застосування прийому в елементарній грі.
Отже, навчання технічним прийомам баскетболіста починається з вивчення основних прийомів, використовуваних у нападі, а потім в захисті.
Таким чином, техніку баскетболу поділяють на два великі розділи: техніку нападу і техніку захисту. У кожному з розділів виділяють дві групи: в техніці нападу техніку пересування і техніку володіння м'ячем, а в техніці захисту техніку пересувань і техніку відбору м'яча та протидії [25, с. 219].
Розглянемо спочатку техніку нападу. Основа техніки баскетболу - пересування. Пересування баскетболіста по майданчику є частиною цілісної системи дій, спрямованої на вирішення атакуючих завдань і формованої в ході реалізації конкретних ігрових положень.
Для пересувань по майданчику гравець використовує ходьбу, біг, стрибки, зупинки, повороти. За допомогою цих прийомів він може правильно вибрати місце, відірватися від опекающего його суперника і вийти в потрібному напрямку для подальшої атаки, досягти найбільш зручних, добре збалансованих вихідних положень для виконання прийомів. Крім того, від правильної роботи ніг при пересуванні та дотримання рівноваги залежить ефективність технічних прийомів з м'ячем: передач в русі і стрибку, ведення і обведення, кидків в стрибку і т. Д.
Ходьба в грі застосовується рідше інших прийомів пересування. Вона використовується головним чином для зміни позиції в коротких паузах або при зниженні інтенсивності ігрових дій, а також для зміни темпу в поєднанні з бігом. На відміну від звичайної ходьби баскетболіст пересувається на ногах, злегка зігнутих в колінах, що забезпечує йому можливість для раптових прискорень [23, с. 363].
Біг є головним засобом пересування баскетболіста. У баскетболі гравець повинен вміти в межах майданчика виконувати прискорення в будь-якому напрямку, швидко змінювати напрямки і швидкість бігу. Особливість бігу в тому, що зіткнення ноги з майданчиком повинно здійснюватися перекатом з п'яти на носок або м'якою постановкою ноги на повну ступню. Ривок - і кращий засіб для зміни напряму і відриву від противника. При ривку нога ставиться на опору з носка, і виконуються 4-5 коротких кроків [23, с. 364].
Стрибки у баскетболі здійснюються однією і двома ногами, найчастіше без попередньої підго...