глійської мови).
В інших випадках нові словотворчі морфеми формуються на основі незмінних іншомовних прикметників типу ретро (пор.: стиль ретро - ретростиль) шляхом вичленування повторюваних комплексів зі складу запозичень, однотипних за своєю морфологічної структурі, а також шляхом появи у полнозначного слова функцій словообразующей морфеми. Так у російській мові наших днів з'явилися іншомовні морфеми аудіо-(аудіокасета, аудіопродукція), відео-(відеофільм, відеопрокат, порівн. вживання відео в субстантивне значенні: Купили нове відео), рок-(рок-музика, рок-опера, порівн. музика в стилі рок; На сцені - суцільний рок), панк-(панк-культура, панк-мода, панк-музика, порівн.: панки і представники інших моло-Дежнев груп) і недо. ін Ці морфеми поповнюють швидко зростаючий ряд іншомовних морфем типу авіа-, авто-, біо-, гідро; моно-, нейро- (В іншій інтерпретації це-аналітичні прикметники-дром,-ман,-пат, -Філія,-фоб та ін [9, с.71]. p> Варто згадати також виникають на наших очах, зовсім В«свіжіВ» словотворчі комплекси-мейкер (поряд з складаються з іншомовних компонентів словами типу іміджмейкер, кліпмейкер, ньюсмейкер нами зафіксовано напівжартівливе слухмейкер - про те, хто розпускає чутки),
-гейт (ср.уотергейт і пізніші за часом ірангейт, кремльгейт і под.).
Підсумуємо сказане.
Таким чином, функціональний чинник виявляється більш сильним, ніж фактор структурний: при необхідності позначити щось за допомогою словотворчих дериватів мову долає структурні обмеження, обумовлені недостатньою адаптацією іншомовного елемента до мовний сис-теми.
З середини 80-х років минулого сторіччя спостерігається помітна інтенсифікація процесу запозичення і активізація вживання в мові раніше запозичених слів і термінів. Цей процес був неодноразово (і продовжує залишатися) об'єктом уваги в роботах русистів (наприклад [Брейтер 1997; Костомаров 1996; Феоклістова 1999] та ін)
Насамперед треба зауважити, що зовнішній вплив на мову майже ніколи не залишає суспільство байдужим і нерідко сприймається носіями мови-реципієнта (у всякому разі, частиною з них) болісно і нервово. Іншомовне слово може ассоцііроват ься з чимось ідеологічно, духовно чи культурно чужим, навіть ворожим і вже безсумнівно засмічують мову, - як це було, наприклад, в кінці 40-х років XX століття під час боротьби з "підлабузництвом перед Заходом" (детальніше про це див [Крисін 1968: 138-141]). Але бувають в історії суспільства і інші часи, коли переважає більш терпиме ставлення до зовнішніх впливів і, зокрема, до запозичення нових іншомовних слів. Таким часом можна вважати 80-90-ті роки XX століття, коли виникли такі політичні, економічні та культурні умови, які визначили схильність російського суспільства до прийняттю нової і до широкого вживання раніше існуючої, але спеціальної іншомовної лексики.
Ось деякі з цих умов: усвідомлення значною частиною населення Росії своєї країни як частини цивілізованого світу; переважання в ідеології і офіційній пропаганді об'єднавчих тенденцій над тенденціями, що відбивали протиставлення радянського суспільства і радянського способу життя західним, буржуазним зразкам; переоцінка соціальних і моральних цінностей і зміщення акцентів з класових і партійних пріоритетів на загальнолюдські; нарешті, відкрита орієнтація на Захід в області економіки, політичної структури держави, у сферах культури, спорту, торгівлі, моди, музики та ін Всі ці процеси і тенденції, характерні для російського суспільства другої половини 80-х - початку 90-х років, безсумнівно, послужили важливим стимулом, який полегшив активізацію вживання іншомовної лексики.
Це легко проілюструвати зміною назв у структурах влади. На початку 90-х років Верховний рада стала стійко (А не тільки в якості журналістської перифрази) іменуватися парламентом, рада міністрів - кабінетом міністрів, його голова - прем'єр-міністром (або просто прем'єром), а його заступники-віце-прем'єрами. У містах з'явилися мери, віце-мери, префекти, супрефекти. Поради поступилися місцем адміністраціям. Глави адміністрацій обзавелися своїми прес-секретарями та прес-аташе, які регулярно виступають на прес-конференція розсилають прес-релізи, організовують брифінги та ексклюзивні інтерв'ю своїх шефів ...
Розпад Радянського Союзу означав, в Зокрема, і руйнування більшої частини перешкод, що стояли на шляху до спілкування з західним світом. Активізувалися ділові, наукові, торговельні, культурні зв'язки, розцвів зарубіжний туризм; звичайною справою стала тривала робота наших фахівців в установах інших країн, функціонування на території Росії спільних - російсько-іноземних - підприємств. Очевидним чином це означало інтенсифікацію спілкування носіїв російської мови з людьми, які користуються іншими мовами, що є важливою умовою не тільки для безпосереднього запозичення лексики з цих мов, а й для прилучення носіїв російської мови до інтернаціональним (а частіше - створеним на базі англійської мови...
