ити за собою репутацію лідера в якості, встановлює високу ціну на свій товар, щоб покрити високі витрати, пов'язані з підвищенням якості, і витрати на проведені для цих цілей НДДКР.
Таким чином, політика цін підприємства є основою для розробки його стратегії ціноутворення.
Виділяють наступні види стратегій:
. Стратегія високих цін. Мета даної стратегії - отримання надприбутку шляхом В«зняття вершківВ» з тих покупців, для яких новий товар має велику цінність і які готові заплатити за що купується виріб більше нормальної ринкової ціни. Стратегія високих цін застосовується тоді, коли фірма переконана, що маються коло покупців дорогого товару. p align="justify"> Стратегія високих цін виправдана у таких випадках:
В· існує гарантія відсутності найближчим часом помітною конкуренції на ринку;
В· для конкурентів занадто високими є витрати освоєння нового ринку (реклама та інші засоби для виходу на ринок);
В· для виробництва нового виробу вихідна сировина, матеріали, комплектуючі є в обмеженій кількості;
В· важким виявляється збут нових товарів (склади заповнені, посередники неохоче укладають угоди на придбання нових товарів тощо).
. Стратегія середніх цін (нейтральне ціноутворення). Ця стратегія застосовна на всіх фазах життєвого циклу, окрім занепаду, найбільш типова для більшості фірм, що розглядають отримання прибутку як довгострокову політику. Багато фірм вважають таку стратегію найбільш справедливою, оскільки вона виключає В«війни цінВ», не приводить до появи нових конкурентів, не дозволяє фірмам наживатися за рахунок покупців, дає можливість отримувати справедливу прибуток на вкладений капітал. p align="justify">. Стратегія низьких цін. Її мета - швидке проникнення на ринок, охоплення якомога більшої групи клієнтів, обмеження або уповільнення виходу на ринок конкурентів. Вона може бути застосована на будь-якій фазі життєвого циклу, але особливо ефективна при високій еластичності попиту за ціною. Дана стратегія застосовується з метою:
В· проникнення на ринок, збільшення частки ринку свого товару (політика витіснення, політика недопущення). Низькі ціни не стимулюють конкурентів створювати подібний товар, так як у такій ситуації вони дають низький прибуток;
В· дозавантаження виробничих потужностей;
В· уникнення банкрутства.
Стратегія низьких цін спрямована на отримання довготривалих, В«швидкихВ» прибутків.
. Стратегія цільових цін. У цьому випадку як би не змінювалися ціни, обсяги продажів, маса прибут...