мові може істотно відрізнятися від першого варіанту. Свідчить В. Набоков: В«КнигаВ« Conclusive Evidence В»писалася довго (1946 - 1950), з особливо болісним працею, бо пам'ять була налаштована на один лад - музично недомовленостей російська, - а нав'язувався їй інший лад, англійська та грунтовний. У вийшла книзі деякі дрібні частини механізму були сумнівної міцності, але мені здавалося, що ціле працює досить справно - поки я не взявся за божевільна справа перекладу В«Conclusive EvidenceВ» на колишній, основний мій язик. Недоліки об'явилися такі, так огидно витріщалася інша фраза, так багато було і прогалин і зайвих пояснень, що точний переклад на російську мову був би карикатурою Мнемозіни. Утримавши загальний візерунок, я змінив і доповнив багато чого. Пропонована російська книга належить до англійської тексту, як прописні літери до курсиву В»[Набоков 1990: 134]. Слід зауважити, що американці вважають В. Набокова своїм письменником: мало людей, які б так втілили чужу культуру, але як би добре він не писав англійською, він все одно залишився росіянином. p align="justify"> Художній білінгвізм будь-якого письменника благотворно позначається на його творчості. Як зауважив Д.С. Лихачов, французька мова Пушкіна сприяв чудовій почуттю російської мови, точності та правильності мови. Двомовність допомагає бачити словесний світ В«в кольоріВ». p align="justify"> Ч. Айтматов переконаний: працювати на двох мовах - значить розширити і можливості киргизької літератури, і загальне русло всієї сучасної літератури [Літературна газета. 1989. № 45: 3]. Створення іншомовного варіанту - особлива внутрішня робота письменника, ведуча до вдосконалення стилю і до збагачення образності мови [Новий світ. 1968. № 11: 146]. p align="justify"> Багатьом здається, що на чужій мові легше писати наукові роботи (термінологія взагалі переважніше іншомовна: у ній немає конотації), тому тривалий час мовою філософії, теології і науки в Європі була латинь, а на Сході - арабська мову. Художнє ж творчість вимагає мови рідної. Ось чому творці національних літератур - одночасно і творці національних літературних мов. Однак і вчені помітили суттєві відмінності в наукових стилях різних мов. Відомий етнолог К. Леві-Строс, що пише французькою та англійською мовами, зізнається, що він був вражений тим, наскільки різні стиль і порядок викладу у статтях на тому чи іншому мовою. Це утруднення вчений, за його словами, спробував подолати за допомогою дуже вільного перекладу, резюмуючи одні абзаци і розвиваючи інші. p align="justify"> Цікаві міркування відомого філософа Хосе Ортега-і-Гассета, висловлені ним у статті В«Убогість і блиск перекладуВ». Він вважає, що проблема перекладу веде до таємних таємниць чудесного феномену - мови. Справа в тому, що семантичні обсяги слів, що позначають одні й ті ж явища в різних мовах, різні. В«ЛісВ» в іспанській мові щось інше, ніж Wald в німецькому. Тут не тільки самі реалії абсолютно не відповідають один одному, а й майже всі ...
