оригіналом різні варіанти перекладу, пояснюючи помилки учнів, викладач використовує методи аналізу і термінологію семасиологии, лексикології, граматики та інших лінгвістичних дисциплін. Це передбачає наявність відповідного запасу понять і термінів і у студентів, щоб вони розуміли пояснення викладача.
Завдання викладача - навчити студента мислити «по-перекладацьких», йти по тому шляху, по якому йде досвідчений професійний перекладач, а для цього необхідно, щоб він сприймав прийняті рішення як свої, до яких він прийшов за внутрішнім переконанням, хоча і з допомогою і під керівництвом викладача. При цьому слід враховувати наступне. По-перше, критичні зауваження викладача нерідко викликають внутрішній опір студента, незгоду, прагнення виправдати і відстояти свій варіант, який міг зажадати великих зусиль, створюватися у творчих муках і тому доріг його автору. Тим більше доказової і переконливою повинна бути будь-яка критика студентських переказів. Крім того, ця критика повинна бути дуже тактовною, не ображаючи самолюбство автора і не роблячи його об'єктом насмішок інших студентів. По-друге, треба бути готовим до того, що, незважаючи на всі старання, може не вдатися відразу переконати студента в неприйнятність запропонованого ним варіанта перекладу. До таких випадків слід ставитися спокійно, не тиснути на автора своїм авторитетом, а запропонувати йому на дозвіллі ще раз подумати над вашими зауваженнями, порівняти свій переклад з оригіналом, постаратися самостійно поліпшити початковий варіант. По-третє, потрібно завжди пам'ятати про варіативності перекладу, про те, що, як правило, можливі кілька рівноцінних варіантів перекладу одного і того ж відрізка оригіналу. Тому не можна вважати переклад неприйнятним тільки тому, що він не збігається з тим варіантом, який здається вам найкращим. По-четверте, слід оцінювати серйозність похибок і не наполягати на виправленні всього, що вам хотілося б поліпшити, враховуючи, що вибір деяких варіантів - це справа смаку і право кожного перекладача вирішувати, що він віддасть перевагу в кожному такому випадку.
Не менше значення, ніж теоретичне і практичне володіння мовами, має і всебічна підготовка викладача в області теорії перекладу, знання загальних принципів, методів і прийомів перекладу, вміння сформулювати і пояснити характер перекладацької проблеми та можливих шляхів її вирішення .
Ефективність заняття визначається не обсягом перекладеного матеріалу, а кількістю типових перекладацьких проблем, які були вирішені та виявлено в процесі роботи над цим матеріалом. Зрозуміло, що така організація заняття можлива лише в тому випадку, якщо викладач добре знає положення теорії перекладу і вміє конкретизувати їх і правильно застосовувати до конкретного матеріалу. Це вимагає великої попередньої роботи з навчальними текстами з виявлення в них типових перекладацьких проблем для того, щоб вирішити, які саме загальні принципи і методи відпрацьовуватимуться на цих текстах, на які труднощі буде звернуто особливу увагу учнів.
Важливу роль у підвищенні ефективності навчання перекладу грає належна підготовка викладача до конкретного заняття. Кожне заняття займає певне місце в загальній системі підготовки і ставить перед собою певні завдання. Одна або кілька таких завдань є головними, домінантними і повинні обов'язково вирішуватися в ході заняття, інші - супутніми і закріплюють вже пройдений матері...
