ал. Разом з тим підготовка до заняття має бути досить гнучкою, щоб дозволити викладачеві перебудуватися на ходу, якщо виявляється необхідність змінити основний зміст заняття, щоб заповнити несподівано виявилися, пробіл у знаннях або уміннях учнів. Для цього необхідно, щоб викладач був готовий до заняття «із запасом» мав додатковий навчальний матеріал, був готовий привести додаткові приклади, зв'язати розглянуту трудність з більш загальними і суміжними проблемами, запропонувати іншу форму роботи.
Перед викладачем лежить складне завдання розкриття основних факторів, що лежать в основі процесу перекладу і створюють конкретну перекладацьку ситуацію. Такими загальними факторами є тип перекладного тексту, мета перекладу і характер рецептора, для якого призначений переклад. Кожен з цих факторів може грати вирішальну роль для остаточного вибору варіанту перекладу. При цьому слід враховувати, що різниця в типі оригіналу впливає на стратегію перекладача на двох рівнях. По-перше, відмінність художніх текстів від інформативних (нехудожніх) визначає головну турботу перекладача відтворення художніх достоїнств оригіналу або передача його змісту. По-друге, розрізняються «явні» переклади, які публікуються із зазначенням оригіналу і призначені в якості його репрезентанта на іншій мові, і «приховані» переклади, при опублікуванні яких не вказується, що це тексти, що представляють іншомовний оригінал, і які повинні виконувати певну функцію, поряд з іншими, непереказні текстами на ПЯ. «Явно» переводяться авторські тексти і всі тексти, що мають високий статус в ІЄ і саме цим представляють інтерес для читачів перекладу. При такому типі оригіналу головне завдання перекладача полягає в найбільш повній передачі змісту і структурних особливостей вихідного тексту. Інакше кажучи, основний девіз перекладача в цьому випадку - «вірність оригіналу». При «прихованому» перекладі, а так переводяться путівники, попереджувальні написи, технічні інструкції, кулінарні рецепти та інші подібні тексти, важлива не стільки близькість до оригіналу, скільки здатність тексту перекладу успішно виконати своє призначення - дати можливість туристу орієнтуватися в чужій країні, техніку правильно провести необхідну роботу, домогосподарці приготувати бажане блюдо. На перший план тут виступає вимога, щоб текст перекладу містив чіткі і зрозумілі відомості, викладені в тій самій формі, в якій подібні відомості прийнято викладати на ПЯ. Переклади першого типу іноді називають «семантичними», або «документальними», а переклади другого типу «комунікативними». Другий чинник, що визначає перекладацьку ситуацію, - це мета конкретного акту перекладу. Крім відтворення тексту оригіналу, створення тексту перекладу може мати на меті досягнення якої-небудь іншої прагматичної мети - комерційної, пропагандистської, політичної тощо Для досягнення такої мети перекладач може вносити істотні зміни в текст перекладу або навіть замінювати переклад реферативним викладом, парафразою або переказом. Навчають, повинні бути ознайомлені з причинами і формами такої прагматичної адаптації перекладу та випадками, коли вона припустима і бажана.
І, нарешті, перекладацька ситуація багато в чому залежить від характеру рецепторів, на яких розрахований переклад, від їх лінгвістичних і фонових знань, від ступеня їх знайомства з предметом, про який йде мова в перекладному тексті. Орієнтуючись на певну категорію рецепторів, перекладач вибирає більш-менш спеціальн...
