ся застосувати свої знання в зміненій ситуації, використовуючи при цьому підходи, прийоми, методи, відомі їм з шкільного курсу. Решта вимагають використання знань в новій для навчаються ситуації. Для виконання цих завдань необхідно інтегрувати знання з різних тем, розділів предмета, розробити самостійно підходи, способи вирішення поставленої проблеми. Виконання завдань другої частини дозволяє здійснити більш тонку диференціацію навчаються за станом підготовки по перевіряється предмету.
Типи завдань.
У перевірочних роботах використовувалися завдання різного типу: з вибором відповіді, з коротким вільною відповіддю (у вигляді числа, слова тощо), з розгорнутою відповіддю (повна запис відповіді з відповідним поясненням або обґрунтуванням, повна запис рішення математичної задачі т.п.).
У тих випадках, коли перевіряються знання та вміння особливо на базовому рівні засвоєння в більшості випадків не потрібно приводити розгорнуту відповідь, щоб судити про володіння цими знаннями в стандартній ситуації. Винести таке судження дозволяє отримання навчаються правильної відповіді. Тому доречно використовувати завдання з відповіді чи з короткою відповіддю, в яких не потрібно наводити пояснення або обгрунтування отриманої відповіді (всі предмети).
Перевірку вміння застосовувати знання в змінених ситуаціях, будувати процедури, поєднуючи різні вивчені прості операції або прийоми, доцільно здійснювати за допомогою завдань, які потребують самостійної запису відповіді (короткого або розгорнутого).
Для перевірки найскладніших умінь (аналізувати ситуацію, робити висновки, проводити логічно грамотні міркування, обгрунтування, докази своїх дій і грамотно записувати їх) необхідно використовувати тільки один тип завдань - з розгорнутою відповіддю (російська мова, математика ).
Визначення системи показників оцінки освітніх досягнень учнів.
Згідно цілям оцінки освітніх досягнень показники повинні забезпечити отримання інформації, що характеризує стан освітніх досягнень обстежуваної сукупності учнів, динаміку освітніх досягнень у ході проведеного експерименту і вплив факторів на ці досягнення.
Ці показники:
відповідають основним цілям і планованим результатам освіти;
дозволяють змістовно інтерпретувати зміни, що відбуваються в освітньому процесі;
взаємодоповнюють і не суперечать один одному.
Показник якості освіти - це ті його істотні характеристики, які дозволяють дати йому оцінку.
Показник якості освіти - це передавачі соціальної інформації, що містять вичерпні характеристики якості освіти, по яких можна судити про його розвиток.
Показник якості освіти - це така його характеристика, яка визначає зв'язок між неспостережуваними і спостережуваними його характеристиками (неспостережувані - здатність, спостережувані - ЗУН).
Мірою оцінки якості освіти виступають критерії, що поєднують в собі методи розрахунку, оціночну шкалу і правила прийняття рішення про визначення рівня якості освіти. Саме критерії служать остаточним підставою для фіксації рівня якості освіти.
Кожен критерій складається з оціночного показника і відповідної йому шкали. Наявність тільки показника без оцінної шкали не ставить критерію. Але один і той же показник може мати різні оціночні шкали, то є різні критерії.
Вимоги до критеріям:
· грунтовність, т. е. відображати сутність, найважливіші сторони досліджуваних процесів і об'єктів;
· визначеність, т. е. можливість вираження їх у конкретних, піддаються вимірюванню показників;
· стабільність, в тому сенсі, щоб проведені на основі критеріїв «зрізи» були порівнянними;
· відносність, т. к. абсолютно точних і надійних способів вимірювання соціально-педагогічних явищ поки не існує, кожен спосіб дає результати, які потребують повторній перевірці.
Якість освіти розглядається як інтегральна характеристика системи освіти, що відображає ступінь відповідності реальних досягаються освітніх результатів нормативним вимогам, соціальним і особистісним очікуванням.
Якість визначається як сукупність характеристик об'єкта, що відносяться до його здатності задовольняти встановлені і передбачувані потреби.
У категорії якості втілюється результат освіти як соціальної компетентності: вміння вивчати і роздумувати про соціальні норми і діяти для їх зміни, використовувати у своїй роботі метод проектів, повідомляти свої результати, обгрунтовувати, доводити, використовуючи відповідні техніки.
Освіта тр...