з життя і діяльності своїх учнів» (Н.В. Кузьміна).
Вагому роль в особистісній характеристиці вчителя грає професійна педагогічна самосвідомість.
Завдання майбутнього вчителя полягає в тому, щоб не просто знати перераховані вище якості, а умет діагностувати себе на предмет визначення ступеня сформованості їх на тому чи іншому етапі професійного становлення, намічати шляхи і засоби подальшого розвитку позитивних якостей і нейтралізації і витіснення негативних.
На закінчення звернемося до досліджень даної проблеми, здійсненим на кафедрі педагогіки Московського педагогічного університету. В якості одного з варіантів класифікації професійно значущих якостей особистості педагога наводимо фрагмент карти ПЗЛК, розробленої В.П. Симоновим, і містить «оптимальні характеристики якості особистості» педагога за трьома важливими аспектами:
. Психологічні риси особистості як індивідуальності:
а) сильний, урівноважений тип нервової системи;
б) тенденція до лідерства;
в) впевненість у собі;
г) вимогливість;
д) добросердя і чуйність;
е) гипертимность.
. Педагог в структурі міжособистісних, відносин:
а) переважання демократичного стилю спілкування з учнями та колегами;
б) незначні конфлікти тільки з принципових питань;
в) нормальна самооцінка;
г) прагнення до співпраці з колегами;
д) рівень ізоляції в колективі дорівнює нулю.
3. Професійні риси особистості викладача:
а) широка ерудиція і вільний виклад матеріалу;
б) вміння враховувати психологічні можливості учнів;
в) темп мови - 120-130 слів на хвилину, чітка дикція, загальна та спеціальна грамотність;
г) елегантний зовнішній вигляд, виразна міміка і жести;
д) звернення до учнів по іменах;
е) миттєва реакція на ситуацію, винахідливість;
ж) вміння чітко сформулювати конкретні цілі;
з) вміння організувати всіх учнів відразу;
і) перевіряє ступінь розуміння навчального матеріалу.
Будь-яка сукупність ПЗЛК вимагає ранжирування їх за ступенем значущості. Юзефавічус Т.А. запропонувала розділити ПЗЛК на 4 ступені за даним критерієм: домінантні, периферійні, негативні і професійно неприпустимі якості.
Домінантними є якості, відсутність будь-якого з яких тягне неможливість ефективного здійснення педагогічного спілкування. Під периферійними розуміються якості, які не чинять вирішального впливу на ефективність діяльності, проте сприяють її успішності. Негативними є якості, що тягнуть зниження ефективності педагогічної праці, а професійно неприпустимі ведуть до професійної непридатності вчителя. Розглянемо ці якості докладніше.
Домінантні якості
Соціальна активність, готовність і здатність сприяти вирішенню суспільних проблем у сфері професійно-педагогічної діяльності.
Цілеспрямованість - уміння направляти і використовувати всі якості своєї особистості на досягнення поставлених педагогічних завдань.
Врівноваженість - здатність контролювати свої вчинки в будь-яких педагогічних ситуаціях.
Бажання працювати зі школярами - отримання духовного задоволення від спілкування з дітьми в ході навчально-виховного процесу.
Здатність не губитися в екстремальних ситуаціях - уміння оперативно приймати оптимальні педагогічні рішення і діяти відповідно до них.
Чарівність - сплав духовності, привабливості та смаку.
Чесність - щирість у спілкуванні, сумлінність у діяльності.
Справедливість - здатність діяти неупереджено.
Сучасність - усвідомлення вчителем власної приналежності до однієї епохи з учнями (проявляється у прагненні знайти спільність інтересів).
Гуманність - прагнення і вміння надати кваліфіковану педагогічну допомогу учням у їх особистісному розвитку.
Ерудиція - широкий кругозір у поєднанні з глибокими знаннями в області предмета викладання.
Педагогічний такт - дотримання загальнолюдських норм спілкування і взаємодії з дітьми з урахуванням їх вікових та індивідуально-психологічних особливостей.
Толерантність - терплячість у роботі з дітьми.
Педагогічний оптимізм - віра в учня і його здібності.
Периферійні якості: доброзичливість, привітність, почуття гумору, артистичність, мудрість (наявність життєвого досвіду), зовнішня привабливіс...