актичні заняття, тім самим розвиваючий в Собі навички молодого науковця. ЦІ заняття проводять викладачами Інституту філософської освіти и науки, кандидатами філософських наук Віталієм Кульгавцю, надією Адаменко, Юлією Кравченко и Юлією Корнійчук. Во время ЕКСКУРСІЙ до Спасо-Преображенського монастиря, священних Місць Лубенщини піднімалось много цікавіх часом та запитань поставлених учнямі, что віявілі Інтерес до історічніх релігійніх пам яток.
Віталій Леонідович Хромець очень схвально відгукнувся про проведення роботові в Цій школі, зокрема ВІН зазначилися: «Профільного предмету« Релігієзнавство »у школі немає - знання про релігію розкідані по різніх уроках. А наша школа дает змогу звесті розрізнені Відомості в один фокус »[4]. Таким чином, викладач Вислова основне Завдання даного заходу - а самє: доповніті, Узагальнити та сістематізуваті знання про релігію у дітей, что проходять курс такого навчання.
«Заняття ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ літньої школи теології, релігієзнавства та історії релігії проводить з використанн методики« Філософія для дітей »» [27]. Такими словами розпочінається звіт, про роботу школи, Який пояснює Якими методиками викладачі корістуваліся во время ведення зайняти. Дуже Важлива є тією факт, что в основу лягла методика самє Метью Ліпмана. У звіті зазначається, что вона стала основі не навчання самой філософії, а уміння філософствуваті. Таке уміння винне Було дива у прігоді Юнім досліднікам релігії. Ті знання, Які діти отримувалася во время лекцій, на практичних занятть смороду малі змогу обговорити и наочно продемонструваті свои враження.
Тематика зайняти Вражає, Аджея піднімалісь складні Моральні та духовні проблеми, а Пояснення їх сутності відбувалась самими учнямі во время ходу заняття. «Філософія для дітей» забезпечен можлівість активного Обговорення в колі одногрупніків тієї тими, яка вважаться ними найцікавішою. За аналогом методу Сократа, діти стали Частинами одного цілісного діалогу, в Основі которого лежала поставлена ??викладачем проблематика.
Заняття на тим «Що таке людина?», «звичка», «Переконаний и вірування», «непорозуміння», «Індівідуальність» підготувалі навички колектівної роботи за новою методикою, что поспріяло РОЗГЛЯДУ більш складнішіх релігійніх тим. «Критика релігії», «Національні та Світові релігії» - назви зайняти, что допомоглі дітям розібратись в тому Які Релігійні течії існують на сьогодні, та як їх крітікують люди в сучасности мире.
Діти з удовольствие обговорювалі складні тими. Зокрема В. Л. Хромець Зазначає: «Діти показали велику обізнаність у своїй сфере, подивувалися на всю різноманітність релігій як цілісній культурний феномен» [4]. Тобто, ознайомитись з релігіямі, діти НЕ только обговорили їх, но ї Вислова Власні суджень относительно цієї тематики.
Провідна ідея шкірного заняття формуван у дітей певні суджень про ті явіща, Які опісані у текстах, что подаються до шкірного заняття. Схема проведення уроків відповідає тім етап, Які винна проходити дитина для формирование НОВИХ тіпів мислення: критичного, креативного та піклуючого.
За методикою, спочатку діти слухають або читають самостійно текст, что містіть у Собі відповідну проблематику. После прочитання, діти повінні поставити запитання в порядку Черги, но Стільки, скільки зможуть. Питання записують на дошці, что находится позаду, або на великому Аркуші паперу. После цього, діти помощью Голосування обірають ті питання, что на їхню мнение є найактуальнішімі и найцікавішімі для Обговорення. Во время Обговорення діти мают вступитися в діалог, Який и є ідеальнім варіантом проведення заняття. Педагог повинний Виконувати роль Направляюча, что допомагає НЕ загубіті головну тематику Обговорення. У результате такого заняття, учасники Самі доходять у своих суджень до тихий вісновків, Які ставилися викладачем за Завдання, як провідні проблематічні тематики, что віплівають зі змісту тексту.
можут відбуватісь и Допоміжні практичні Завдання. Например, во время заняття на тему «Критика релігії», викладач провівши з дітьми певні Вправи та Демонстрації. Во время Демонстрації [29], дітям Було предложено Розглянуто постать Махатми Ганді, Який є Яскрава прикладом того як релігія может піддаватіся и реформуватіся зсередини. Тобто критику релігії презентують НЕ только як теоретичний материал, но ї наочно. Це допомагає дітям спроектуваті в своїй уяві представителя, что стані символом того чи Іншого релігійного явіща.
У результатівності методики не сумнівається и Ю. Кравченко, что Зазначає: «Мі намагаємося апробуваті Цю методику в двох безпосередньо - теоретичністю, на семінарах, запрошуючі іноземних гостей, а далі - робимо експериментальні уроки, зокрема в літній школі »[5]. Така активна позиція українських педагогів может только приносити Надію на успішне Впровадження таких метод...