що продовжується і в нинішньому столітті, а також неодноразова екранізація найпопулярніших творів письменника сприяли раніше і продовжують сприяти зараз розширенню кола освоєних російською та українською мовами гоголівських крилатих оборотів, поки що не знайшли свого словникового відображення в повному обсязі , незважаючи на те, що то історія їх лексікографірованіе триває вже сто з чвертю років і має безумовні досягнення.
У російській лексикографії слідом за названої книгою І.І. Редникова етапними стали:
видання М.І. Міхельсона (1894 р, 1896 р 1902-1903 рр.), В яких автор витлумачив і забезпечив підтверджуючими прикладами понад 70 гоголівських оборотів, більше половини з яких - через розбіжності зі словником попередника - вперше;
енциклопедія С.Г. Займовского «Крилатий слово» (1930 г.), вельми критично підходити до складу описуваних одиниць і тим не менш включив 26 незафіксованих раніше виразів з творів письменника;
посібник «для молоді, опановує літературною мовою» В.З. Овсянникова (1933 г.), приділити пильну увагу іменах літературних персонажів і вперше представив, наприклад, такі гоголівські омоніми, як Ляпкіних-Тяпкін, Подколесин, Чичиков ;
спеціалізований збірник Н.С. і М.Г. Ашукіна, тричі видавався за життя авторів (1 вид. - 1955 р 2 - 1960 р 3 - 1966), який починаючи з середини 50-х років ХХ ст. до початку ХХІ ст. вважався ученим співтовариством найавторитетнішим. Цей збірник найбільш повно відображав корпус одиниць з «печаткою авторства» в російській мові зазначеного періоду, включаючи належали Н.В. Гоголю, близько десятка з яких були відсутні в попередніх книгах;
опублікований у 2000 році" Великий словник крилатих слів російської мови» В.П. Беркова, В.М. Мокієнко, С.Г. Шулежковой, що відкриває у своєму жанрі новий напрямок робіт академічного типу і дає всю необхідну, з точки зору сучасної лексикографії, лінгвістичну характеристику крилатих одиниць, в т.ч. 75 гоголівських [3];
і, нарешті, спеціально присвячений опису крилатих слів і виразів з творів Н.В. Гоголя довідник В.В. Прозорова (2005 г.), де укладач фіксує більше 60 нових з погляду «презумпції новизни» оборотів письменника (правда, частина з них визнається лише потенційно крилатими) [43].
В українській лексикографії фактично єдиним представником жанру словників крилатих слів і виразів ось уже майже півстоліття залишається книга А.П. Коваль та В.В. Коптілова. Виконана на високому професійному рівні, вона витримала два видання: перше - «1000 Крилаті виразів української літературної мови» (1964 р), друге, під іншою назвою, перероблене і доповнене, - «Крилаті вислови в українській літературній мові» (1975 р ), де присутня 21 гоголізмів [20].
Якщо не вважати реєстрації трьох гоголівських оборотів Л.П. Дядечко в словникових матеріалах «Нове в російській та українській мові» (2001-2003 рр.), То перегляд їх складів українською мовою не здійснювався понад 30 років [17].
Самостійність крилатих виразів, втрата ними безпосередньо цитатних ознак визначалася з розвитку у оборотів власного значення і стабілізації у них компонентного складу, що не виключає варіантності, яка, навпаки, підкреслює високий ступінь освоєності мовою, будучи результатом, з одного боку, активного використання в мовленні, а з іншого - тиску мовної системи.
Ептонімічность, або «крилатість», висхідних до гоголівських текстам утворень, що розуміється, насамперед, як асоціативна співвіднесеність з першоджерелом свідомості носіїв російської та української мов, істотно обогащающая семантику оборотів і виступаюча базою для обігравання подвійного плану висловлювання , встановлювалася дослідним шляхом. Слова або виразу з творів Н.В. Гоголя визнавалися крилатими тільки за умови, що ці одиниці виявлялися в прикладах, в яких вони оформлялися як звичайна цитата, з прямої або непрямої посиланням на джерело. Відсутність таких час від часу з'являються вказівок при крилатих оборотах - свідоцтво забуття народом їх походження, стирання «друку авторства» і в підсумку - перетворення їх в звичайні, «безіменні» слова фразеологізми або, якщо вираження багатокомпонентні, зникнення у таких виразів властивостей стійкості, тягнуть за собою відновлення вільних зв'язків між словами.
У нашій картотеці присутній 242 (100%) крилатих слів і виразів Н.В. Гоголя з різних творів. Розподілилися вони таким чином:
«Мертві душі» 87 (36%) «Ревізор» 77 (32%) «Записки божевільного» 13 (5%) «Тарас Бульба» 12 (5%) «Одруження» 7 (3% ) «Ніч перед Різдвом» 7 (3%) «Вибрані місця з листування з друзями» 5 (2%) «Повість про те, як посварився Іван Іванович з Іваном Никифоровичем» 5 (2%) «Вій» 4 (2%) «Ніс» 4 (2%) «Шинель» 4 (2%) «Сорочинськи...
