an align="justify"> являють собою висунення педагогічних цілей і завдань, відбір способів досягнення педагогічних цілей, передбачення результату можливих відхилень і небажаних явищ, визначення етапів педагогічного процесу, розподіл часу, планування спільно з учнями життєдіяльності. Їх, в залежності від об'єкта прогнозування, можна об'єднати в три групи: 1) прогнозування розвитку колективу: динаміки його структури, розвитку системи взаємин, зміни положення активу і окремих учнів у системі взаємовідносин тощо; 2) прогнозування розвитку особистості: її особистісно-ділових якостей, почуттів, волі і поведінки, можливих відхилень у розвитку особистості. Труднощів у встановленні взаємин з однолітками тощо; 3) прогнозування педагогічної процеси: освітніх, виховних і розвиваючих можливостей навчального матеріалу, труднощів учнів у навчанні та інших видах діяльності; результатів застосування тих або інших методів, прийомів і засобів навчання і виховання та т.п.
Проективні вміння включають: 1) переклад цілі і змісту освіти та виховання у конкретні педагогічні завдання; 2) облік при визначенні педагогічних завдань і відборі змісту діяльності учнів їхніх потреб та інтересів; 3) планування індивідуальної роботи з учнями з метою подолання наявних недоліків у розвитку їх здібностей, творчих сил і дарувань і т.д.
Рефлексивні вміння мають місце при здійсненні педагогом контрольно-оцінної діяльності, спрямованої на себе. Для ефективного здійснення контролю педагог повинен бути здатний до рефлексії, що дозволяє розумно й об'єктивно аналізувати свої судження, вчинки і в кінцевому підсумку діяльність з точки зору їх відповідності задуму і умовам.
Комунікативні вміння це взаємопов'язані групи перцептивних умінь, власне умінь спілкування (вербального) і умінь і навичок педагогічної техніки. p>
Перцептивні вміння: 1) сприймати і адекватно інтерпретувати інформацію про сигнали від партнера по спілкуванню, одержуваних у ході спільної діяльності; 2) глибоко проникати в особистісну мережа інших людей; встановлювати індивідуальне своєрідність людини; на основі швидкої оцінки зовнішніх характеристик людини і манер поведінки визначати внутрішній світ, спрямованість і можливі майбутні дії людини; 3) визначити, до якого типу особистості та темпераменту відноситься людина; за незначними ознаками вловлювати характер переживань. Стан людини, його причетність чи непричетність до тих чи інших подій, 4) знаходити в діях і інших проявах людини ознаки, що відрізняють його від інших і самого себе в подібних обставинах, у минулому; 5) бачити головне в іншій людині, правильно визначати його ставлення до соціальних цінностей, враховувати в поведінці людей В«поправкиВ» на сприймає, протистояти стереотипам сприйня...