ко - и це теж ськладової творчого методу І. Франка [56, т. 8, с. 289-312; 42; 112-115]. Зокрема, говорячі про поему «Цар Віпащіт у пеклі» (Із «Маркандеї-Пурани»), І. Франко пише: «отсей переклад Зроблено после англійського прозові перекладу: Bibliotheca Indica, a Collection of Oriental Works, published by the Asiatic Society of Bengal, New Series N700. The Merhandeya Purana, translated by FEPargiter, CSfasciculus I. Calcutta, 18-8, стор. 72-76, 88-91. Для Другої часті вжитися такоже німецького перекладу Фр. Рюккерта «Der gute K? Nig in der H? Lle», что разом Зі санскрітськім текстом (у латінській транскріпції) опублікованій БУВ у ХІІ томі «Zeitschrift der deutschen Morgenl? N-dischen Gesellschaft», стор. 336 - 349 »[56, т. 8, с.106]. І. Теплий Зазначає, что переклади творів з давньоіндійської літератури Франко робів НЕ з орігіналів (санскрит, палі), а з західноєвропейськіх мов (Переважно німецької) [52, с. 67]. Слід зважіті, то багато були Перші СПРОБА «познайомитись українських чітачів Із Перлина літературної Скарбниці народів Індії» [56, т. 8, с. 591]. Варто Одразу ж Додати, что без санскриту не обходиться. Грецький мовою, як и латинську І. Франко володів Дуже добре, опанувавші їх у гімназії, что, однак, не заважало залучаті ї джерела іншімі мовами: «Задуманий давно Вже познайомитись русский публіку з творами Гесіода в перекладі на нашу мову, я взявши до сеї праці аж у качана 1912 р. и тоді при помочі мого сина, покійного Андрія, я ПРОТЯГ трьох дерло місяців скінчів переклад «Теогонії». Для того перекладу я користувався виданням грецького тексту: Hesiodi, quae feruntur Carmina ad optimorum codicum fidem recensuit Johannes Flach. Editio stereotypa. Lipsiae MDCCCXCIV, а для підмогі при інтерпретації тексту я вживався Французького прозові тексту, поміщеного в збірці: Po? Tes Moralistes de la Gr? Ce (H? Siode, Th? Ognis, Calli nus <...>) [.. .], Paris, без Означення року, стор. 49-82. ПРОТЯГ перекладу, порівнюючі грецький текст Із ФРАНЦУЗЬКИЙ, я аж Надто часто МАВ Нагода переконувати, что французький переклад Дуже далекий від грецького орігіналу и Дуже часто передает важні Подробиці зовсім недокладно, а не одне й пропускає. Тому при перекладанні далі творів Гесіода я вживався, обік грецького тексту, німецького перекладу: Hesiod s Werke, Deutsch im Versmasse der Urschrift von Prof. Dr. Eduard Eyth [...]. »Сей переклад далеко Ближче до орігіналу и подає Надто чісленні уваги в нотках под текстом, Із якіх я для свого перекладу взявши Тільки Дуже Небагато» [56, т. 8, с. 311-312].
Х. Паляниця Зазначає, что Поетичні переклади І. Франко прагнув сделать якомога Ближче та доступнішімі Українському чітачеві. З Огляду на це ВІН змінював структуру вірша, вживаючи форм, властівіх українській поезії [44, с. 18]. Звісно, ??такий підхід тепер вважається спірнім, однак, ПОПР ті, ВІН заслуговує на уваг як перекладацькою тактика І. Франка, зумовлена ??Тогочасні історічнімі умів та характером Суспільно-ПОЛІТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ І. Франка загаль.
За словами Г. Загайської, І. Франко Вперше у Тогочасні Українському перекладознавстві провів межу между переклад и власне переспівом, показавши, что Досконалість перекладу досягається не точна Переклади слів, а добором відповідніх ЗАСОБІВ вираженною думки, відтворення ідеї, духу орігіналу. Дослідниця Зазначає, что «Освоєння багатої спадщини Горація на Україні Почалося ще в XVII ст. у класах піїтікі ї Ораторське мистецтво Києво-Могі...
