аким чином, оригінал у відповідності зі своїми знаннями. Схильність до подібних виправлень, хоча і припустимим у деяких випадках, може часом призвести до серйозних перекручувань оригіналу. Сказане, зрозуміло, не означає, що технічні знання можуть бути перешкодою в роботі професійного перекладача. Навпаки, чим ширше його ерудиція в найрізноманітніших галузях, в тому числі і суто спеціальних, тим якісніше будуть його переклади. Тому підготовка майбутніх перекладачів включає елементи спеціалізації, ознайомлення з основними поняттями в галузі економіки, права, окремих природних наук. Як правило, для успішного перекладу спеціального тексту перекладачеві немає необхідності мати відповідну освіту, йому достатньо такої міри орієнтованості в предметі, яка дозволила б розуміти термінологію і логіку викладу. Разом з тим багато навчальних закладів, що готують перекладачів, вважають за доцільне навчати їх одночасно і який-небудь іншої спеціальності: економіста, юриста, інженера та ін Така підготовка, безсумнівно, багато дає майбутнім перекладачам. Однак ще більш важливо навчити їх самостійно готуватися до перекладу складного тексту: знайомитися з проблематикою за енциклопедіями і технічним довідників, складати списки термінів, знаходити тексти з аналогічною тематикою мовою перекладу і т.д. Безпосередньо пов'язана з попередньою і ще одна особливість перекладацької діяльності в сучасному світі: велика тематична різноманітність текстів, з якими доводиться мати справу перекладачеві. Зрозуміло, що перекладач легше досягає хороших результатів, якщо він переводить тексти з якоїсь вузької, всебічно знайомій йому області. Така вузька спеціалізація завжди бажана, і часом перекладачам вдавалося вибирати самим, які тексти вони перекладатимуть, а від яких будуть відмовлятися. Особливо в сприятливому становищі перебували в цьому відношенні художні перекладачі: вони часто переводили тільки тих авторів, які були їм близькі по духу і за творчою манерою. Сучасному перекладачеві-професіоналу, як правило, вузька спеціалізація недоступна, і йому доводиться мати справу з текстами найрізноманітнішої тематики. Навіть якщо він займається перекладом в здавалося б вузькій області, скажімо, працює перекладачем на суднобудівному заводі, все одно йому доводиться перекладати, крім всілякої технічної та технологічної інформації, що відноситься, до суднобудування, велику документацію по експортних операціях, контракти з закордонними постачальниками, рекламні матеріали і т.д. Інакше кажучи, він займатиметься технічним, економічним, юридичним та багатьма іншими видами перекладу. Що ж стосується, наприклад перекладача, який працює в такій міжнародній організації, як ООН, то йому постійно доводиться переключатися від однієї тематичної області до іншої. Сьогодні він перекладає текст з ядерної радіації, завтра з наркотиків, післязавтра - Поморському праву і т.д. Щоб продемонструвати всю умовність вузької спеціалізації перекладача, наведу ще один приклад зі своєї практики. Протягом багатьох років я брав участь у підготовці перекладачів для роботи в системі ООН. Серед органів цієї організації є Європейське відділення ООН у Женеві, де перекладачам доводиться переводити велику кількість складних спеціальних текстів. Там знаходиться Економічна комісія ООН по Європі та ряд європейських об'єднань: з вугілля та сталі, по сільському господарству, з транспорту та ін І наші перекладачі, більшість з яких отримало гуманітарну освіту, відчували чималі труднощі, переводячи матеріал...
