окремих слів, зворотів мови, конструкцій і т.д. ( Завдання : Ihr seid im Warenhaus. Ihr wollt Schuhe kaufen. Stellt den Dialog des Kaeufers und des Verkaeufers zusammen.); p> - тема або мотиви різних (взаємопов'язаних) тим ( Завдання : Diskutiert zum Thema "Wie verbringt ein moderner Mensch seine Ferienzeit ".); p> - текст (діалогічний або монологічний) ( Завдання : Поговоріть за змістом тексту. Використовуйте в якості зразка вправи типу: Was sagt dazu der Skeptiker? Was meint der Optimist?). p> У методичній літературі розрізняють такі види діалогу:
1. За ступенем підготовленості: а) повністю готовий, завчений діалог, частково трансформований, б) власний діалог, створюваний на основі знайомих реплік.
Перший вид діалогу застосовується при навчанні учнів середніх класів, якщо він є В«ЗразковимВ», типовим, що дозволяє використовувати його в значній кількості ситуацій. Однак перевага повинна бути віддана другого виду діалогу - діалогу, створюваному самими його учасниками.
2. За цільовою спрямованості: а) цільові та б) вільні діалоги.
3. За кількістю учасників розрізняють парні та групові діалоги. p> Груповими діалогами є бесіда, обговорення якої-небудь теми, проблеми, дискусії з участю вчителя як провідного партнера і без нього, прес-конференції. Ведення такого групового діалогу передбачає певні парно-діалогічні вміння, наприклад, уміння перепитати або уточнити, вміння дати розгорнуту або коротку репліку у зв'язку з питанням по ходу бесіди, вміння взяти ініціативу у свої руки і т.д. p> Процес підготовки діалогу може включати кілька етапів:
а) проектування основного утримання, теми діалогу, пов'язаного з певною ситуацією або рядом ситуацій (ситуативна експозиція), б) складання плану діалогу, тобто встановлення послідовності розвитку В«сюжетуВ», в) вибір початкових (Ініціативних) реплік (репліка-запитання, репліка-твердження і т.д.); г) підтримання діалогу і його розвиток за допомогою відповідних реплік (з боку вчителя); д) фіксування і відтворення діалогу. p> Потрібно відзначити, що діалогічна мова як засіб навчання іноземної мови використовується для цілеспрямованої, керованої вчителем активізації мовного матеріалу. Ця мова часто умовно-комунікативна, умовно-інформативна, навчально-мотивована, містить значну кількість репродуктивних елементів.
В«НепідготовленаВ» в даний момент, експромтна (так звана спонтанна), лексично і граматично правильна іноземна діалогічна мова, яка створюється на базі так званої навчальної В«підготовленоюВ» промови, В«обкатуєтьсяВ» в процесі навчальної комунікації при формуванні мовних навичок і умінь.
Необхідно створити комунікативну ситуацію наближену до природної, спроектувати зміст теми бесіди, план діалогу, підбір реплік-кліше.
Методика навчання умінням діалогічного спілкування І. Л. Бім.
І. Л. Бім в підсистемі навчання діалогічного мовлення виділяє дії на наступних чотирьох рівнях: на рівні пропозиції, фрази (I), на рівні двох-трьох взаємопов'язаних пропозицій, тобто на сверхфразовом рівні (II), на рівні розгорнутого діалогу (III) і на рівні групового обговорення, дискусії, вільної бесіди (IV). p> На I рівні формування діалогічного мовлення будь мовне дію учня, навіть відповідна реакція на запитання вчителя, - інформаційна проблема для нього. Тому спонукають репліки - стимули вчителя в серії відносних умовно-комунікативних вправ служать на перших порах достатнім мотивуючим фактором для учнів. Учитель дає зразок кожного мовного дії, виступаючого для учня в якості орієнтира і потім за допомогою спонукальною репліки спонукає учня до аналогічної дії. Наприклад:
L.: Das ist eine Stadt. S.: Ja, das ist eine Stadt. p> Stimmt das? p> За допомогою реплік Stimmt das?, Frage, ob ..., Widersprich!, Frage, wer (was, wo ...) ..., Lass ... an die Tafel gehen або Bitte ... dir das Buch zu geben вчитель здійснює покрокове управління мовними діями учнів. При цьому учні використовують такі операції, як імітація, підстановка, вчаться слухати, спостерігати, орієнтуватися в найпростіших комунікативних діях в ситуаціях навчального спілкування.
Істотне значення на даному рівні має саме вироблення стереотипів, міцних автоматизмов, без яких подальше комбінування і варіювання та перенесення до нові умови не можуть бути успішними.
Справжнє вербальне взаємодія має місце на II сверхфразовом рівні, коли учень в ролі слухача словесно реагує на почуте, стає в позицію мовця. На II рівні оволодіння діалогічного промовою об'єктом цілеспрямованого формування має стати взаємодія партнерів спілкування, взаємозв'язок їх реплік, поєднання цих реплік один з одним.
Кінцевий продукт цієї взаємодії - мікродіалог, який реалізує комунікативні завдання учасників діалогічного спілкування, які можуть як збігатися, так і не збігатися. Задати тут проблемну ситуацію ми можемо, визначивши предмет мовлення, партнерів спілкування, прогнозу...
