роду. Ріккерт НЕ вагаючись визнавав існування суспільних і гуманітарних наук, для яких витримуються всі властивості і ознаки генерализирующий наук про природу. До числа останніх він відносив і політичну економію, і академічну психологію, і навіть особливу науку про В«принципах історіїВ» (збігається за своїми цілями з соціальною філософією і загальною соціологією).
Фактично индивидуализирующей наукою в системі гуманітарного пізнання виявлялася одна історіографія, яка, на перший погляд, радикально відмінна від природознавства як по цілях свого дослідження (Осмислення окремих подій, а не підступи універсальних законів соціального поведінки), так і по засобам їх осягнення (що передбачає герменевтична интроспекцию в індивідуальні мотиви історичного поведінки).
Нижче ми постараємося показати, що цих ознак історичного пізнання недостатньо для руйнування єдиної моделі наукового знання, заснованої на генералізації одиничного. Досить сказати, що індивідуалізація як мета наукового пізнання може бути властива і наук про природу (наприклад, астрономії, яка цікавиться не законами механіки взагалі, а конкретним поведінкою конкретних небесних тіл). З іншого боку, методи історичного пізнання не зводяться до индивидуализирующей інтроспекції. Не слід забувати, що професія історика зобов'язує його, за словами Ю. Габермаса, В«схоплювати унікальне, тобто неповторний сенс історичних подій, у загальних виразах, орієнтованих на повторюване в явищах В»(див.: Habermas J. On the Logic of the Social Sciences. L, 1971. P. 4). Відповідно, генерализирующий мислення необхідно історикам як мінімум в якості засобу В«для зображення та зв'язування об'єктів культури між собою В»(Там же). До цього ми додамо мета історичного пізнання, якою рахуємо пояснення історичного поведінки шляхом генералізації-співвіднесення його з загальнозначущими цінностями і нормами поведінки людей.
10 Щоб уникнути плутанини зауважимо, що термін В«РефлективнеВ» ми пов'язуємо із здатністю відображати наявне буття, а не з В«РефлексієюВ» як самореференції пізнає суб'єкта (дієслово to reflect береться в даному випадку в значенні В«відбиватиВ», а не В«розмірковуватиВ»).
11 Природно, світ у подібному ракурсі пізнання включає в себе не тільки зовнішні людині природні реалії, а й В«пристрійВ» самої людини - в тій мірі, в якій його тілесна, душевна, соціальна організація не залежить від наших бажань, дана нам примусово як фактична даність, яка вивчалася генетикою, фізіологією, психологією, соціологією та іншими цілком науковими дисциплінами.
12 Щоб уникнути плутанини слід заздалегідь вказати на двояке значення терміна В«цінністьВ». В одному з них ця категорія характеризує об'єктивну значимість предметів людської діяльності в їх співвіднесеності з потребами людей (т. зв. предметні цінності). У цьому сенсі цінність виступає як властивість явищ оточуючого нас світу впливати на наші потреби в діапазоні В«корисне - шкідливе - байдужеВ».