3 .
Учням нагадують про залежність тиску від температури. Так як залежність прямо пропорційна, то збільшення тиску, а значить і обсягу вихідних газових компонентів зміщує рівновагу в бік утворення аміаку (у бік зменшення обсягу). Також обговорюється питання зміщення рівноваги в умовах пониження тиску. Схематично обидва висновки можна записати так:
N 2 + 3H 2 = 2NH 3 .
Зменшення р. p> Збільшення р. . p> Учитель формулює висновок: підвищення тиску викликає зміщення рівноваги в бік тієї реакції, яка призводить до утворення меншої кількості газів, отже, до зниження тиску. Пониження тиску викликає зміщення рівноваги в бік тієї реакції, яка призводить до утворення більшої кількості газів, отже, до підвищення тиску.
Потім учні виконують ряд вправ за цими правилами.
Вплив температури ще раз пропонується розглянути на прикладі наступної реакції:
CaCO 3 ( тв ) = CaO ( тв ) + CO 2 ( г ) - Q.
Самостійно аналізуючи дане рівняння, учні усвідомлюють, що якщо пряма реакція ендотермічна, то зворотна їй екзотермічну. Учні можуть зазнавати труднощів з виконанням цих реакцій, тому вчитель може задавати навідні запитання: як змінюється температура системи, якщо тепло поглинається (знижується), і як вона змінюється при виділенні тепла (підвищується). Прийшовши до таких висновків, учні вже самі формулюють висновок: рівновага при підвищенні температури зміщується в бік ендотермічної (Прямий), а при зниженні - у бік екзотермічної (в даному випадку зворотної). p> Повнота пропонованого матеріалу в даному методі відповідає освітнім стандартам. Даний метод дозволяє активізувати мислення учнів. <В
Висновок
У висновку хотілося б ще раз відзначити ті методи і прийоми, які використовуються при формуванні основних розділів поняття хімічна реакція.
Головна роль при вивченні кожної складової поняття В«хімічна реакціяВ» відводиться хімічним експерименту. Він найбільш наочно відображає зовнішні ознаки і явища, що відбуваються при взаємодії, а також відображає вплив зовнішніх факторів впливу на реагують речовини. Він вирішує різноманітні завдання виховання (трудового, культурологічного, етичного, світоглядного, екологічного); розвитку (Пам'яті, мислення, уяви, творчої самостійності); навчання. У процесі навчання він служить джерелом пізнання [5], виконує функцію методу (Пізнання хімічних об'єктів, перевірки навчальних гіпотез, вирішення навчальних проблем), а також функцію засобу навчання (доказовості істинності суджень, ілюстрації, застосування знань і вмінь), засоби виховання та розвитку учнів. При вивченні багатьох тем хімічний експеримент застосовується паралельно з моделюванням: написання хімічних формул речовин, складання з них моделей процесів, викреслювання графічних ілюстрацій процесів. Моделювання дозволяє більш повно відобразити ті зміни, які відбуваються в ході хімічних реакцій. Використовувати моделювання, зокрема складаючи рівняння хімічних реакцій, потрібно так, щоб максимально уникнути формалізму знань учнів [14]: складаючи формули речовин, моделюючи процеси, що відбуваються з ними вони чітко повинні розуміти, що за хімічними формулами стоять конкретні речовини (в реакцію вступає не формула, а речовина). У цьому зв'язку й тлумачення рівнянь реакцій має бути грамотним. Наприклад, в реакції: 2H 2 + O 2 = 2H 2 O формулювання процесу має бути наступною: 2моль водню реагують з 1моль кисню і утворюється 2моль води (А не два аш-два плюс о-два дорівнює два аш-два-о). p> Застосування різних схем-конспектів полегшує учням запам'ятовування об'ємного матеріалу. Наприклад, використання схеми В«Швидкість хімічної реакції та її залежність від різних факторів В»[8] (див. додаток) допомагає засвоєнню, запам'ятовування та відтворенню накопичених знань з даної теми. Такі схеми можуть складатися з кількох блоків і складатися поетапно у міру вивченні, кожного блоку.
При вивченні різних класів простих і складних сполук вчитель може використовувати колекції мінералів [15]. Так, наприклад, при вивченні теми "Сірка та її сполукиВ» необхідно ознайомити учнів з самим мінералом для вивчення його фізичних властивостей, що дозволяє також подолати формалізм знань. Крім того, з цією ж метою провести екскурсію для учнів, в ході якої вони можуть спостерігати освіта плівки сірки на калюжах, каменях, траві після дощу поблизу сірководневих джерел. На прикладі сірковмісних мінералів (сульфатів, сульфідів) можна доповнити знання учнів про окисно-відновних процесах відбуваються в природі.
Особливу увагу відводиться методам дозволяє активізувати самостійну діяльність учнів. Відомо, що час початку вивчення хімії в школі (8 клас) відповідає підлітковому періоду розвитку особистості учнів (11-12 - 14-15 років). У...