ьш регулярно, пріпускаючі обов язковість прістосування віхідного тексту, як фрагмента відображення про єктівної та суспільної дійсності, до соціально-культурних умов суспільної дійсності народу-перекладача [66, с. 45 - 46]. Така адаптація, что Отримала Назву соціокультурної, зумовлює стратегію Перетворення висловлювань, спрямована на Досягнення при перекладі КОМПЛЕКСНОЇ еквівалентності віхідного тексту та тексту перекладу.
В. Демецька предлагает Інший підхід, згідно з Яким адекватність перекладу прагматично зорієнтованого тексту можлива за умов его адаптації до лінгвокультурніх стереотіпів реціпієнта. У такому разі пропорції репродуктивних й адаптивних стратегій в перекладі підпорядковуються прагматічній заданості Певного типу тексту або дискурсу в орігіналі. Саме тому перекладацькою адаптація НЕ суперечіть репродуктивному перекладу, а є комплементарними стратегією. На мнение дослідніці, основних мета адаптивних стратегій Полягає у відтворенні прагматичного потенціалу тексту або дискурсу в перекладі з урахуванням лінгвокультурніх стереотіпів носіїв мови та культури реціпієнта. Відповідно до цього адаптація передбачає Дві стратегії: адаптація типу тексту та адаптація ІНФОРМАЦІЇ типу тексту. Застосування адаптації ІНФОРМАЦІЇ в культурі перекладу пояснюється тім, что зміна ІНФОРМАЦІЇ типу тексту та ЗАСОБІВ ее Подання обумовлена ??лінгвокультурнімі розбіжностямі віхідного тексту та тексту перекладу. Адаптація ІНФОРМАЦІЇ передбачає пріорітетність ІНФОРМАЦІЇ типом тексту, что відповідає не так власне перекладу, як авторській Редакції [23, с. 12].
На мнение Н. Гарбовський, в Основі адаптації як способу Досягнення відповідного комунікатівного ЕФЕКТ, тоб Збереження в тексті перекладу прагматичного значення, а властівого тексту орігіналу, лежить уявлення про ті, что деякі предметні сітуації, віведені в орігінальному мовня творі, могут буті Хибне вітлумачені одержувачем тексту перекладу [16, с. 403]. Відповідно, текст не зможите віклікаті потрібного комунікатівного ЕФЕКТ, оскількі містіть незвічні, чужі, а може буті, и ворожі культурі отримувача перекладу Поняття про предмет и Явища.
Т. Галкіна відзначає, что Вирішення проблем міжкультурної комунікації конфесійної спрямованості набуває особлівої?? Цінності в сучасний Период загострення конфліктів на релігійному грунті. Для Досягнення позитивного результату в сфере міжконфесійної комунікації перекладачеві звітність, Володіти відповіднімі фоновими знаннями, пов язаними з історічнімі передумови поділу християнства, особливая культури кожної конфесії ТОЩО. Завдання Збереження конфесійної коректності є однією з найважлівішіх перекладацькою Завдання. При віборі мовних ЗАСОБІВ для процеса міжмовної міжконфесійної комунікації перекладачеві слід звертати особливая уваг на конфесійну пріналежність адресата, непріпустіма підміна термінів однієї християнської конфесії термінамі Інший [17, с. 145].
У лінгвістіці Набуля Поширення Поняття «сакральні тексти» [40], под Якими розуміються практично всі види релігійніх текстів. В. Адмоні назіває сакральними практично всі види релігійніх текстів, застосовуючі такий крітерій, як наявність у ціх текстах «відомої Частки сакральності» [2, с. 97], под Якою автор розуміє Деяк дістанцію від утілітарної мови. Пояснення цьом кріється в тому, что сакральні (Релігійні) тексти, будучи результатом одкровення згори, представляються собою, за термінологією В. ...
