еред учнямі мета в організованій вчителем ситуации нового для школяра увазі, тобто в условиях, Які НЕ дозволяють або обмежують использование учнямі власного досвіду, яка требует от учнів розумово та практичних Дій, спрямоване на активне Самостійне опанування знаннями, уміннямі та навичков Творчої ДІЯЛЬНОСТІ, на розвиток їхнього творчого мислення, творчих здібностей. С. Новосьолов Робить Наступний ВИСНОВОК: успішність перетвореності навчально-Творчої ДІЯЛЬНОСТІ в об єктівну творчість покладів від того, чи зможите вчитель направіті розвиток ДІЯЛЬНОСТІ дітей від процесса Досягнення мети до процесса самостійного Розсудів учнямі СИТУАЦІЙ нового виду ї до самостійного осмислення ними в ціх сітуаціях суспільно-значимих цілей ДІЯЛЬНОСТІ [51]. Важлівішім моментом у даній ситуации Виступає Взаємодія вихователя та учнів, спрямована на розвиток здібності дитини до Розсудів творчих Завдання, на формирование вмінь Бачити ї формулюваті творче Завдання. На мнение С. Новосьолова, самє Співтворчість вихователя та Вихованця допомагає формуваня мотиваційно-Творчої актівності учнів ї гарантує результатівність їхньої Творчої ДІЯЛЬНОСТІ.
Отже, спіраючісь на визначення С. Новосьолова, під творчим Завдання ми Розуміємо Співтворчість дорослих ї дітей относительно вирішенню протіріч у штучно створеній ситуации осмислення дітьми їхньої Суспільно-значімої мети у творчій ДІЯЛЬНОСТІ.
Розглянемо класіфікації ї системи творчих Завдання. У класіфікації, яка розроблено В. Грязєвою та В. Немкінім, представлені трьох тіпі актівності особистості в естетічній діяльності: інтелектуальна, виконавча, авторська. Основою класіфікації навчально-творчих Завдання К. Паталаха є ідея про розвиток творчого мислення як рухомої сили творчих здібностей, яка Забезпечує творчий саморозвіток та первинний етап Творчої самореалізації школяра у процессе навчально-Творчої ДІЯЛЬНОСТІ [55].
У дослідженнях Г. Терехової відслідковується наступна точка зору: під системою творчих Завдання розуміється упорядкована чісленність взаємопов язаних творчих Завдання, Які сконструйовані на Основі Історично-побудованіх методів творчості й орієнтуються на пізнання, создания, превращение та использование у новій якості про єктів, СИТУАЦІЙ, явіщ, что направлені на розвиток креативних здібностей учнів у навчальному процессе [72].
М. Львів, у свою черго, віокремлює трьох Рівні творчих Завдання: перший підготовляє вихованців до Творчої ДІЯЛЬНОСТІ; другий - посильну дослідницьку творчість, моделювання, конструювання, складання алгоритмів та інше; третій - це саморозкриття індівідуальності во время гри, у містецтві [42].
Н. Тулькібаєва упорядкувала творчі Завдання за Наступний крітеріямі:
за Описом компонентів предмету Дії в условиях Завдання;
за способом вираженість умів та вимог Завдання;
за характером змісту Завдання;
за поиск способів решение;
за основним способом вирішенню;
за ролу Завдання у формуванні визначеня;
за характером теоретичного матеріалу, Який вікорістовується;
за важкістю вирішенню Завдання [75].
Проаналізувавші підході, ми звернули Рамус на класіфікацію творчих Завдання А. Гіна. ВІН віділяє:
1) вінахідліве Завдання (ставити перед учнем питання: що робити, коли додаткові умови роблять очевідні решение Неможливо, коли грамотного! застосування традіційніх знань, вмінь та навиків недостатньо);
2) Дослідницьке Завдання (умови Завдання предлагает цілу набор Відповідей - гіпотез, вінікає необходимость поясніті деяке явіще, віявіті заподій);
) конструкторське Завдання (Не містіть гострив протіріч ї предлагает прідумування Улаштування під завданні мету-функцію);
) прогнозоване Завдання (пріпускає аналіз позитивних та негативних наслідків всім відоміх явіщ, відкріттів або РІШЕНЬ);
) завдання з Додавання умів (допускає декілька Тлумачення, учень Аналізує та самостійно вводити необхідні дані та обмеження) [19].
На наш погляд, Класифікація творчих Завдання даного автора спріяє розвитку творчого потенціалу особистості дитини, бо надані види Завдання могут буті напр?? влені на розвиток творчого початку: самопізнання, взаємовідносін, реалізацію й удосконалення якости Творчої особистості; розвиток творчого мислення та здібностей; на рефлексію.
При организации Творчої ДІЯЛЬНОСТІ учнів, на нашу мнение, доцільніше буде спіратіся на схему организации ДІЯЛЬНОСТІ В. Ріндак:
. Виявлення місця навчально-творче Завдання у спільній сістемі діяльності:
а) постановка мети во время вирішенню Зав...