им мирочувствования починається ХХ століття. У російську культуру цього часу Гофман увійшов не тільки як представник іноземної словесності, а й через попередню вітчизняну традицію. Можливо, з цієї причини образи його поетичних створінь з дивовижною постійністю спливали в російському читацькому свідомості.
2.2 Мовностилістичний аналіз типологічних особливостей літературної казки в перекладацькому аспекті
Говорячи про мовностилістичні аналізі художнього тексту, необхідно визначити художній текст як такої. Текст розглядається як закрита система складної внутрішньої організації, всі елементи і рівні якої знаходяться в тісній взаємодії і орієнтовані авторської точкою зору на передачу певної естетико-пізнавальної інформації. Художній текст відповідає всім общетекстовим дефініції: вінмає структурно-смисловим єдністю, впорядкованої послідовністю одиниць, його складових, закінченістю комунікативноїцілеспрямованістю. Відмінність художнього тексту від нехудожньої (наукового та офіційно-ділового) полягає на думку В. В. Виноградова в специфіці його функції - естетичному впливі: «Поетична функція мови спирається на комунікативну, виходить з неї, але споруджує над нею підлеглий закономірностям мистецтва новий світ мовних смислів і співвідношень ». Художній текст може бути принципово неоднозначним, авторське ставлення до описуваних подій може бути глибоко прихованим, явища підтексту часто виявляються більш значущими, ніж експліцитно виражені.
Основне завдання лінгвістичного аналізу - виявлення загальної художньої ідеї тексту, тобто того узагальнюючого емоційного сенсу, який лежить в основі твору і домінантою якого є авторська точка зору по відношенню до описуваної дійсності. Крім того, особлива увага приділяється виявленню імпліцитних «елементів» тексту. Порядок розгляду названих рівнів вільний і задається специфікою конкретного твору. Важливо мати на увазі, що об'єктом аналізу є художній текст, а не художній твір.
Мовностилістичний аналіз тексту літературної казки може проводитися на різних рівнях мови: лексичному, синтаксичному, фонологическом.
2.2.1 Аналіз лексичної організації тексту в аспекті перекладу
У ході лексичного аналізу літературної казки необхідно з'ясувати, які лексичні засоби реалізації стилістичних особливостей літературної казки були використані автором. До таких засобів виразності можна віднести побутово-побутову лексику і фразеологію, емоційно-експресивні слова, вигуки, різні вступні слова, еліптичні і неповні речення, слова-звернення, слова-пропозиції і т.д. також слід проаналізувати способи перекладу лексичних прийомів на російську мову.
Розмовна лексика є нормативно-функціональної категорією літературної мови. Розмовний пласт лексики стилістично неоднорідний: з одного боку, він зливається з загальновживаною лексикою, з іншого, - з просторічної. Розмовна лексика, як правило, має емоційну і афективну забарвлення. Розглянемо особливості розмовної мови у казці, напр.:
«... ja er hatte es bis zu einer halben Portion Kaffee mit Rum und einer Bouteille Doppelbier treiben wollen, und um so recht schlampampen zu k? nnen, mehr Geld eingesteckt, als eigentlich erlaubt und tunlich war».
Герой казки емоційно розмірковує над тим, що він міг би витратити гроші, віддані старій заради свого задоволення. Слово schlampampen перекладається на російську мову як гуляти; мотати гроші, Вл. Соловйов, автор перекладу, виробляє при перекладі лексичну заміну слова на відповідність в російській мові. Таким чином, зберігається значення слова в розмовному стилі:
«... так, він хотів навіть довести справу до півпорції кави з ромом і до пляшки подвійного пива і, щоб попировать справжнім манером, взяв грошей навіть більше, ніж слід було».
У промові казкових персонажів ми бачимо безліч звернень, що також вказує на приналежність до розмовного стилю. Наприклад:
«Herr Anselmus! Herr Anselmus! Wo rennen Sie denn um tausend Himmels willen hin in solcher Hast! »Der Student blieb wie in den Boden gewurzelt stehen, denn er war? Berzeugt, dass nun gleich ein neues Ungl? Ck auf ihn einbrechen werde.
У даному випадку автор називає героя по імені, і для посилення ефекту розмови використовує повтор звернення, оформлюючи його у вигляді окличних речень. Перекладач використав прийом транслітерації, зберігаючи при цьому форму пропозиції:
Пан Ансельм, пан Ансельм! Скажіть, заради бога, куди це ви біжите з такою поспішністю? Raquo; Студент зупинився як укопаний, в переконанні, що над ним неодмінно вибухне якесь нове нещастя.
На разговорность вказує особливість оформлення пропозицій: злиття слів у реченні:
