ємствами середнього бізнесу або за рахунок залучення нових клієнтів, що відносяться до пріоритетних галузевих сегментах і групам корпоративних клієнтів;
2) організація моніторингу корпоративних клієнтів створює умови для проведення глибоких маркетингових досліджень потреб і попиту клієнтів на нові банківські продукти та послуги, ємності ринку, ступеня задоволеності клієнтів банківським обслуговуванням тощо;
3) проведення моніторингу допомагає формувати загальний маркетинговий план банку, продуктові плани бізнес-підрозділів, плани продажів філій, а також здійснювати практичну реалізацію цих планів.
В умовах жорсткої конкуренції банки приходять до розуміння, що важливо не тільки збільшувати кількість корпоративних клієнтів, але і мати інформацію про них. У цьому сенсі проведення моніторингових спостережень слід розглядати як необхідну умова забезпечення конкурентоспроможності банку і як інструмент управління клієнтськими відносинами. Призначення моніторингу полягає у забезпеченні більш високого рівня обслуговування корпоративних клієнтів та отриманні точної і ефективної інформації, що дозволяє найкращим чином розуміти бізнес і виникаючі потреби корпоративних клієнтів, здійснювати постійну оцінку їх потреб і потреб.
2.3 Міжнародна банківська практика оцінки корпоративних клієнтів
Практика видачі корпоративних кредитів як і раніше залишається актуальною: обслуговування корпоративних клієнтів як оптових покупців завжди було одним із пріоритетних напрямків банківської діяльності [7]. Сучасна економічна ситуація і здорова конкуренція підштовхують банки до розширенню кредитної пропозиції в галузі корпоративного кредитування. Поряд зі зниженням відсоткової ставки простота оформлення та швидкість надання кредиту стають факторами конкурентної боротьби банків за нових клієнтів.
На сьогоднішній момент рішення про надання кредиту компанії часто приймається "вручну" на основі проведеного банком фінансового аналізу стану компанії-позичальника, тому впровадження в банках автоматизованих систем оцінки кредитоспроможності компаній є вкрай актуальним, допомагаючи банківським установам вийти на якісно новий рівень управління своєю прибутковістю.
Як же на практиці здійснюється скорингова оцінка корпоративних позичальників? У своїй статті ми хотіли б поділитися західним досвідом управління ризиками в корпоративному секторі.
Історично кредитний скоринг виник близько 50 років тому у формі так званих скорингових карт. Пристрій і використання скорингової карти нескладно (таб. 1). Характеристики для скорингу можуть бути обрані з будь-якого наявного в розпорядженні джерела даних про потенційного позичальника. Подібними характеристиками можуть служити демографічні фактори (наприклад, сектор економіки, до якого належить основна діяльність компанії-позичальника; країна реєстрації; як довго існує компанія і т.п.), характеристики, що відображають вже існуючі відносини між клієнтом і банко...