римській і Російсько-Японської війнах відсунули Росію на периферію Європи. З Жовтневою революцією відбувся психологічний розрив з Заходом, усталений за 70 років існування СРСР і не зменшився після його розпаду. Головною перешкодою сьогодні є криміналізація Росії. Але, думаю, зближення відбудеться - при елементарної стабільності злочинність йде на спад, і бандити стають пересічними буржуа. Решта залежить від умов для освіти: професійно підготовлена, розумна, змістовна і красива російська молодь цілком здатна бути на рівних з однолітками з найбільш елітарних країн світу. І при цьому залишатися росіянами. [4]
Висновок
Суспільство, яке в протягом сімдесяти років виховувалося в рамках однієї офіційної ідеології і певної картини світу, розгубилося перед достатком і різноманітністю нових ідей, виявилося нездатним до їх тверезої критичної оцінки. Звільняються від колишніх ціннісних і моральних стереотипів суспільну свідомість, стало безрозбірної вбирати, як губка, всі ті норми і принципи, уклад життя, які потоком ринули за кордону. Ідеологічні засади утворилися численних політичних, громадських, релігійних рухів, нових вітчизняних та іноземних ЗМІ виявилися далекими від високих духовних принципів. Цінності людського життя, законослухняності, традиційні моральні норми втратили своє значення. У суспільстві став затверджуватися культ сили і "романтично пофарбований "образ кримінального авторитета.
У таких умовах суспільство вразив духовний вакуум. Стався "криза оцінок", який пояснив ще в сорокових роках ХХ століття К.Мангейм у своїй роботі "Діагноз нашого часу". Нейтралізація впливу цінностей на свідомість людей призвела до дерегуляції всієї суспільного життя, кризі соціальної ідентичності. Невизначеність характеру нових взаємин у соціумі, протиріччя в сфері суспільної моралі і в системі принципів гуртожитки, в розумінні того, до якої соціальної спільності себе відносити - все це спричинило глибоке розшарування суспільства. Різні соціальні суб'єкти стали перебувати як би в різних соціальних порядках, жити за принципово различающимся нормам й санкції.
Сьогодні вже ніхто не заперечує тієї істини, що найважливішим ресурсом, капіталом, які мають цілком реальну економічну оцінку, є здорове суспільство, духовно згуртоване, сознающее свої завдання і цілі. Тому все частіше вчені говорять про необхідність формування ідеології Росії, здатної об'єднати народ якоїсь загальної ідеєю. Природа не терпить порожнечі, свідомість повинна працювати і наповнювати людини оптимізмом, народжувати ентузіазм і формувати стійкі емоційні установки для творення і творчості, для продовження соціуму.
Але в об'єднуючому початку ідеології таїться і велика небезпека для держави. Будь ідеології внутрішньо притаманне прагнення в усі проникнути і скрізь навести порядок. На думку ряду вчених, сама постановка питання про формування нової ідеології - це релікт тоталітарного режиму, спроба взяти курс на ідеолог...