ають за бистроразвівающимся задумом дошкільника. Тому виникає протиріччя між виразною і образотворчої тенденцією в розвитку малюнка. Від того, як воно вирішиться, залежить подальший розвиток изодеятельности. Коли тенденція виразна превалює над образотворчої, вона надає діяльності нерідко процесуальний характер. Її розвиток управляється і прагненням дитини ще раз В«пережитиВ» цікавлять його події та ігровим мотивом (бажанням пограти), особливо яскраво тенденція до вираження проявляється у дітей з емоційним уявою. Підтримуючи і стимулюючи прагнення дитини до вираження своїх думок і почуттів, необхідно звертати увагу на залежність впливу малюнка на інших людей від його художньої форми (якості зображення), тоді формується прагнення (мотив) бути зрозумілим і прийнятим дитячим співтовариством і дорослим буде закріплюватися і стимулювати образотворчу тенденцію в діяльності.
У зв'язку з цим, система педагогічних впливів повинна бути спрямована на закріплення і збереження соціальних мотивів, специфічних для изодеятельности. До них відносяться прагнення відобразити хвилююче явище; висловити своє ставлення до нього; прагнення бути зрозумілим і прийнятим у своїй діяльності дорослими та іншими дітьми; смак до художньої творчості, перетворенню своїх вражень і вираженню їх у продуктивній формі. Такі мотиви, виражаючи і розвиваючи духовні потреби дитини, в той же час стимулюють його образне бачення, уява, спрямованість його діяльності на відповідь. p align="justify"> На основі дієвих мотивів дитина вчиться ставити відповідну мету діяльності - зображення конкретного предмета, явища. При цьому важливо, щоб він діяв самостійно. Постановка мети конкретизується у визначенні теми зображення. Поступово дитина навчається утримувати поставлену мету і отримувати відповідний результат (малюнок, ліплення тощо). Діяльність дошкільника стає все більш цілеспрямованою, що обумовлено загальним психічним розвитком і вдосконаленням самої образотворчої діяльності. Художньо-естетичне виховання повинно викликати активну діяльність дошкільника. Важливо не тільки відчувати, а й створювати щось красиве. Навчання, яке цілеспрямовано здійснюється в дитячому садку, спрямоване також і на розвиток художніх та естетичних почуттів, тому велике значення мають такі систематичні заняття, як музичні, ознайомлення з художньою літературою, малювання, ліплення та аплікація, особливо якщо вихователь вчить дітей підбирати форми, кольору , складати красиві орнаменти, візерунки, встановлювати пропорції і т.д.
Формування перших емоційно-естетичних оцінок, виховання художнього смаку в чому залежить від гри. Загальновідомо вплив художніх іграшок на художньо-естетичне виховання дітей. Прикладом служать народні іграшки: матрьошки, веселі димковскіе свистульки, вироби, зроблені вручну. p align="justify"> Приклад вихователя, його емоційна чуйність на гарне особливо необхідні дітям для становлення їх власного художньо-естетичного смаку.
...