ередньо в ході уроків (як частину завдання групам) або після уроків.
Роботу старших груп необхідно заохочувати, підкреслювати її важливість і таким шляхом піднімати їх авторитет в класі. Водночас, для попередження перевантаження корисно учня призначати старшим в групі не дуже часто.
В окремих випадках не обов'язково дотримуватися розподілу класу на постійні групи. Якщо в класі небагато учнів, що вимагають до себе постійної уваги і допомоги, то досить мати декількох асистентів, які в кожному конкретному випадку за вказівкою вчителя будуть на якийсь час підсідати до учнів, потребують них. Але при необхідності, наприклад, у зв'язку із завданням самостійно вивчити укрупнений блок знань пли провести в?? Аімоконтроль за раніше пройдених тем, клас швидко розділиться на групи, а асистенти очолять їх.
При організації роботи учнів у групах слід враховувати, що доцільно створювати групи з учнів різного рівня підготовленості і здібностей (сильні, середні і слабкі).
Однорідна група з одних сильних учнів не здатна успішно працювати разом при вивченні нового матеріалу і при вирішенні поставлених завдань, так як кожен її член прагне і реально здатний працювати самостійно. Але на етапі контролю засвоєння та перевірки знанні такі групи діють успішно. Група ж з одних слабких учнів нежиттєздатна з тієї причини, що вчителеві в ній не на кого спертися.
У групі змішаного типу при її правильному підборі встановлюються відносини товариської взаємодопомоги та активної роботи кожного члена, при якій навіть найслабші прагнуть проявити самостійність.
Як неодмінна умова успішного функціонування групи слід відзначити те, що кожен школяр повинен бути навчений вмінням роботи в групі і самостійно.
Уміння цього роду створюються в учнів поступово зусиллями вчителя. Коли говорять про уміннях школярів працювати в групі, то мають на увазі ті робочі відносини, які повинні дотримуватися між її членами. Одні повинні вміти надавати допомогу і вимагати виконання завдань, а інші - приймати цю допомогу, підкорятися вимогам товариша і звітувати йому. Тому при створенні груп обов'язково враховується, хто з ким хотів би бути в одній групі.
Також для спільної роботи необхідний приблизно однаковий темп роботи. Дослідження показують, що швидкість читання варіюється в досить великих межах, внаслідок чого цей показник не можна ігнорувати при складанні груп.
При складанні груп вчитель повинен виявити приблизну швидкість читання учнів, для чого можна організувати простий експеримент. Учням дається текст середньої складності (краще з підручника). Учитель пропонує всім одночасно закінчити читання ще до того, як найшвидший учень встигне прочитати все до кінця. На окремих листочках учні пишуть своє ім'я і останні прочитані слова. Потім підручники прибираються зі столу, і учні відповідають на питання прочитане. Природно, вони відповідають на питання лише щодо тієї частини тексту, яку встигли прочитати. Відповіді покажуть, наскільки зосереджено й і вдумливо читався текст. [50, c 33]
Слід враховувати. Що отримані при такій перевірці показники нижчі швидкості читання учня в групі. Під час групової роботи учні читають набагато швидше: очевидно, стимулює свідомість того, що потрібно не відстати від товаришів.