ь і визначеність поняття задоволеності працею повинна була увібрати в себе емпіричний зміст.
Проблема задоволеності працею в педагогічній психології гостро заявила про себе у зв'язку з багатьма реальностями праці, що відкрилися останнім часом. Так, В.Е. Чудновський [71] вказував на те, що головний професійний сенс праці полягає в його віддалених результатах, в той час як стрессогенность професії, негативне до неї ставлення і дискомфорт обумовлюють реальність ближніх перспектив; і зовнішні детермінанти не роблять цей працю привабливою для самого суб'єкта.
Аналіз досліджень в області задоволеності працею показав, що ця проблема вимагає теоретико-методологічного обгрунтування, емпіричної розробки та практико-орієнтованого методичного забезпечення.
В якості методологічної бази дослідження можна розглядати суб'єктний підхід, згідно з яким розвиток дорослої людини передбачає постійне створення себе самого і простору свого розвитку.
Суб'єктний підхід стверджує, що самовизначення в розвитку дорослої людини передбачає виявлення особистістю заходи і можливості зовнішньої детермінації її унікального внутрішнього простору, тому зовнішні чинники не можуть стати визначальними в переживанні задоволеності.
Найважливішою цінністю особистість вважає право вибору вектора своєї активності в просторі саморозвитку, тому в логіці суб'єктного підходу задоволеність працею постає як узагальнене переживання якості самореалізації суб'єкта.
Аналізуючи все вищесказане, ми прийшли до висновку, що задоволеність роботою можна розуміти як позитивне переживання людиною свого ставлення до найбільш значущих компонентів середовища життєдіяльності. Задоволеність працею визначається факторами, пов'язаними із загальною мотивацією професійної діяльності, організаційної складової трудового процесу та особистісно-значимими перевагами особистості. Задоволеність окремими факторами і різними їх групами не є однорідною
як в цілому, так і в окремих професійних групах. На початку професійної кар'єри фахівці зазвичай демонструють високий рівень задоволеності факторами, що характеризують загальну мотивацію професійної діяльності в психіатрії. Спеціалісти з середньою стажем роботи рівніше оцінюють чинники задоволеності працею. Люди з найбільшим стажем роботи найбільш позитивно оцінюють більшість чинників, їх особливістю є лояльність в оцінці організаційних чинників. Особливості оцінки особистістю факторів задоволеності працею повинні прийматися до уваги при вдосконаленні кадрової роботи з персоналом.
.3 Вплив подружніх взаємин на задоволеність роботою
Оскільки більшість людей щоденно працює по 7-8 годин і більше, висока ймовірність того, що задоволеність роботою взаємопов'язана з задоволеністю подружніх взаємин. Вона вища у чоловіків, літніх працівників, у тих, хто більше поглинений роботою, у людей, чиї доходи або рівень освіти вище, а також працюючих на себе. Для цих людей робота особливо важлива.
Інтенсифікація вимог соціуму до особистості та її адаптаційним механізмам наводить сьогодні до значного зростання важких життєвих ситуацій у кожної людини. Важкі ситуації поширюються на професійну та побутову життя людини, його діяльність і відносини з іншими людьми. Зачіпають ці ситуації і сімейне життя...