кденної поведінки людини. Найчастіше при вирішенні життєвих, виробничих та інших проблем імпульсивні реакції виявляються неадекватними в контексті ситуації, чого сама людина зазвичай не усвідомлює. У момент усвідомлення людиною неадекватності свого імпульсивної поведінки йому даються орієнтовні основи для формування адекватних розумових дій, в цьому і полягає об'єктивізація поведінки. Після закріплення вироблені прийоми реагування автоматизуються і застосовуються все меншою і меншою залежність від свідомості. Вони потребують меншої регуляції контролю, переходять поступово з об'єктивного рівня на імпульсивний.
В якості основного засобу, що сприяє більш швидкому закріпленню орієнтовних основ розумових дій, багато авторів навчальних соціально-психологічних програм пропонують рольові ігри.
Середовищем і засобом навчання в процесі соціально-психологічного тренінгу служить група, непомітно спрямовується в потрібне русло тренером.
Метою соціально-психологічного тренінгу є коригування неадекватних і вироблення нових, адекватних способів реагування в різних ситуаціях спілкування. Для цього в процесі навчання необхідно забезпечити виконання ряду умов:
усвідомлення кожним учасником особливостей своєї поведінки в спілкуванні, його достоїнств і недоліків;
розвиток умінь і навичок ділового спілкування (вступ в контакт, вирівнювання нервово-емоційної напруги, активне слухання, узгодження інтересів, аргументація своєї позиції, ведення ділових нарад);
розвиток соціальної сензітізності - сприйнятливості до станів, переживань, думок інших людей;
згуртування групи на основі єдиних цілей і завдань навчання, норм і правил взаємодії.
Предметом навчання у тренінгу є грамотне і ділове партнерське спілкування і взаємодію. Воно включає в себе вміння розпочинати контакт, орієнтуватися в проблемі партнера, аргументувати свою точку зору, вести нараду чи дискусію.
Тренінг починається з відбору учасників. Вони повинні бути об'єднані спільною метою, спираючись на яку тренер становить певну програму проведення тренінгу або коригує вже наявну програму.
В даний час досить широко поширена точка зору, відповідно до якої успіх роботи тренінгової групи визначається насамперед системою застосовуваних психотехнік, завдань, вправ. Іншими словами, принципове значення відводиться психологічному інструментарію, при цьому особистісні характеристики тренера вважаються чимось вторинним. Однак це не зовсім так, і ефективність тренінгу багато в чому залежить від особистості тренера, від його вміння створити в групі атмосферу емпатії, щирості, саморозкриття, теплі взаємини між членами групи і ведучим. Психологічна аксіома свідчить: Неможливо насильно привести до щастя, неможливо здійснювати особистісний розвиток ззовні по відношенню до особистості raquo ;. Тому бажано, щоб тренер володів такими особистісними якостями, які дозволили б йому дбати про створення максимально сприятливих умов для самопізнання, самоактуалізації та розвитку учасників групи, що й забезпечує ефективність тренінгової роботи.
І в жодному разі це має бути людина, здатний керувати і знаходити спільну мову з людьми різного віку, професій, рівня освіти, характеру, статі. Тренер повинен володіти великим запасом терпіння, тому що в ході роботи він може зустріти абсолютно різних людей, зіткнутися з різними проблемами, для вирішення яких необхідні витримка і вольовий самоконтроль.
Робота тренера в групі пов'язана з можливим дискомфортом: відсутністю підтримки з боку колег, критикою на свою адресу, негативним ставленням членів групи. Для того щоб впоратися з цим, потрібно мати сильний характер, бути впевненим у собі, у групі незнайомих людей триматися легко і вільно. Крім того, необхідно бути оптимістом, схильним бачити не проблеми, а можливості їх вирішення, який вміє викликати і підтримувати інтерес, активність і ентузіазм. При цьому тренер повинен сам володіти невичерпною енергією та ентузіазмом, вміти постійно перемикатися з одного завдання на інше і з однієї людини на іншу, використовувати свою енергію, знання і навички для вирішення конфліктів і проблем.
Не менш важливою для тренера є здатність до самонавчання. Він повинен знаходити і використовувати у своїй роботі нову необхідну і корисну інформацію, для того щоб підвищити ефективність проведення тренінгів.
Крім особистісних якостей керівнику тренінгу важливо володіти і певними навичками групової роботи:
згуртування групи;
проведення розминок, рольових і психотехнических ігор;
ведення дискусії;
підвищення мотивації;
усунення заперечення...