тудента, крім того, гіпертонія, то заняття фізкультурою обмежені в ще більшому ступені. У цьому випадку показані ходьба, повільні біг, ходьба на лижах, катання на ковзанах, плавання в басейні, їзда на велосипеді.
Заняття фізкультурою в спеціальних медичних групах доцільно проводити протягом усього періоду навчання студента у вузі. Влітку бажано санаторно-курортне лікування в тій кліматичній зоні, яка найбільше йому відображено.
Необхідні й теоретичні заняття, на яких викладач розповідає про роль фізичної культури, загартовування у підтримці здоров'я студентів, про раціональне харчування, про самоконтролі, про самостійних заняттях (УГГ, лижні прогулянки, їзда на велосипеді, катання на ковзанах, дозована ходьба і біг та ін.).
Заняття з фізичної культури складається з трьох частин: вступної, основної та заключної. Їх зміст і тривалість залежать від характеру захворювання, його перебігу та частоти загострень, а також функціонального стану. У вступній частині - загальнорозвиваючі вправи, ходьба, біг, дихальні вправи; в основний - вправи, специфічні для даної патології, рухливі ігри, елементи спортивних ігор; заключна частина - дихальні вправи, ходьба, вправи на релаксацію, вироблення правильної постави та ін.
Фізіологічна крива уроку повинна являти собою лінію, що піднімається в основній частині уроку (хвилеподібно) і помітно снижающуюся до кінця уроку. Незначний підйом, майже горизонтальна лінія в основній частині уроку свідчить про недостатню навантаженні і т.д. [45].
Заняття проводяться за розкладом, згідно з програмою для вузівських спеціальних медичних груп, 2 рази на тиждень по 90 хв. Однак з фізіологічної точки зору краще проводити 3-5 занять на тиждень по 35-45 хв [46].
Заняття в спеціальній медичній групі бажано проводити на відкритому повітрі - в парку, сквері, лісі, на березі озера, коли одночасно діють два фактори: тренирующий і гартує. Дуже важливо, щоб одяг відповідав погоді і навантаженні з урахуванням характеру захворювання, частоти загострень та ін.
Це особливо важливо при проведенні занять на лижах, ковзанах. Студентам треба частіше нагадувати про правильне (носовому) диханні [47].
Викладач фізкультури повинен мати спеціальну підготовку, знання основ патології та впливу фізичних навантажень на хворий організм. Він зобов'язаний дотримуватися вказівки лікаря, що поставив діагноз, і рекомендовані засоби фізичної культури, дозування, частоту і тривалість занять, а також враховувати протипоказання до застосування тих чи інших засобів фізкультури і гартують. Обов'язок викладача - постійно вести контроль (пульс, частота дихання, зовнішні ознаки втоми та ін.) Переносимості навантажень займаються. Складнощі в дозуванні навантажень виникають, коли групи студентів неоднорідні за характером захворювань. Тому слід проводити індивідуальні чи малогруповий заняття [48, 49, 50].
Визначення рухової (моторної) щільності уроку фізкультури здійснюється методом хронометражу. За секундоміром реєструють відрізки часу, витраченого студентом безпосередньо на виконання фізичних вправ. Відношення суми цих відрізків до тривалості всього уроку, виражене у відсотках, характеризує моторну щільність заняття. Наприклад, якщо за 45 хв занять на виконання фізичних вправ витрачено 35 хв, то моторна щільність складе (35ґ100): 45=77,7%. Решту часу було витрачено на показ вправ, пояснення, відпочинок тощо Рухова щільність заняття більше 60% вважається достатньою [51, 52, 53, 54, 55].
Отже, реабілітація, оздоровлення та розвиток фізичної підготовки повинно здійснюватися в суворій відповідності з можливостями студентів, враховуючи їх вікові, статеві особливості, рівень підготовленості, а також характер захворювання та індивідуальні відмінності у фізичних і функціональних здібностях. Необхідність найсуворішого дотримання цієї вимоги в процесі фізичного виховання учнів спеціальної медичної групи обумовлена ??тим, що інтенсивним впливом піддаються життєво важливі функції організму, ослаблені хворобою.
При проведенні занять необхідно стежити не тільки за правильністю розподілу навантаження на уроці, а й за тим, щоб вона поступово прогресувала з уроку в урок.
1.4 Лікарсько-педагогічний контроль ефективності занять фізкультурою в групах СМГ
При проведенні занять зі студентами важливий постійний лікарський і педагогічний контроль [56, 57].
Студенти повинні вести щоденник самоконтролю, а викладач по пульсу, частоті дихання і суб'єктивними показниками контролювати їх самопочуття і переносимість фізичних навантажень Перевірка величини навантажень і пристосовності організму до тих чи інших вправ здійснюється шляхом підрахунку пульсу в процесі занять і побуд...