є значення тільки в зв'язку з іншими словами контексту. І в цьому випадку залежність сприйняття словосполучення від текстового оточення є абсолютною. p> Фразеологізм народжується в контексті і в контексті ж відроджується його буквальний зміст. Якщо загальномовне семантика абстрактна, то мовна - конкретна. Ця конкретність мовної семантики фразеологізму зумовлена ​​ситуацією, контекстом. Специфіка співвідношення фразеологізм-контекст полягає в тому, що фразеологічна одиниця являє собою, по-перше, особливий самостійний контекст і, по-друге, є частиною контексту. В«Оскільки контекст у широкому розумінні - це не що інше, як мовний потік, в якому конкретизуються мовні одиниці, але контекстуальна специфіка фразеологізму - це, по суті, фразеологічна специфіка взаємодії мовою - мова В»(Мокієнко В. М. Слов'янська фразеологія. М., 1980. С. 171). p> Загальномовна фразеологічний образ злитий воєдино. І це певною мірою затемнює його. У випадках же контекстного перетворення семантики фразеологізму цей образ постає перед нами яскравим, повнокровним, так як при цьому вичленяються обидві складові частини фразеологічного образу: узагальненість, метафоричність і чуттєва конкретність предметного уявлення. p> Можна виділити два типи створення фразеологічного образу шляхом семантичних перетворень:
1. В«У витоку образу - фразеологізм і до нього наводиться вільне поєднання ... p> 2. Створення образу йде іншим, протилежним шляхом і первинним виявляється вільне словосполучення В»(Ковальов В. П. Основні індивідуально-авторські прийоми експресивного використання фразеологізмів// Питання семантики фразеологічних одиниць. Ч. I. Новгород, 1971. С. 306-307). p> У публіцистиці використовуються обидва цих типу створення і, відповідно, сприйняття фразеологічного образу, побудованого на основі перетворення семантики стійкого словосполучення:
1. Від фразеологізму до його прототипу (Вільному словосполучення), наприклад: В«Навесні приємно поговорити про досягненнях. Дерева, нирки, мімози ... - Все це розташовує. У такі дні не хочеться кусати побратимів по перу і чорнила. Їх хочеться хвалити, прославляти, піднімати на щит і в такому вигляді носити по всьому місту В»(Ільф І., Петров Е. Собр. соч. в 5 т. Т. 3. М., 1961. С. 284). p> У цьому прикладі автори спочатку вводять в текст фразеологізм піднімати на щит, а потім - вільне словосполучення носити по всьому місту, яке відроджує первинний, прямий сенс словосполучення піднімати на щит. p> Ще приклад: В«Все далі в минуле йдуть від нас нелегкі роки Великої Вітчизняної. Чимало в її історії ще залишилося білих плям. Але білими вони здаються тільки з першого погляду: частіше все при уважному розгляді в них переважає червоний колір, колір людської крові ... В»(НГ, 2006, № 15). p> Нерідко автор допомагає читачеві усвідомити фразеологічний каламбур, підкреслюючи, що словосполучення вжито як у буквальному, так і в переносному, фігуральному сенсі: В«Небо над ним було безхмарно-ясним, але лише в прямому сенсі. Якщо ж висловлюватися фігурально, то хмари над Світланою вже згустилися В»(НГ, № 20). p> У літературі каламбур іноді називають В«Мішурою словесних дотепівВ», В«порожнім зубоскальствомВ», В«дрібним дотепностіВ», В«Словесної брязкальцяВ» (В. Фролов. Про радянської комедії. М., 1954. С. 319, 324). p> Таке твердження бездоказово, голослівно. Загальновідомо, що художня форма - елемент змісту. У цьому сенсі каламбур відображає якусь суттєву сторону зображуваного, його внутрішні протиріччя і несподівані зв'язки. Крім того, цей мовний прийом, володіючи підвищеної інформативністю, викликає активність сприйняття думки автора. Каламбурное перетворення фразеології - не просто словесна гра, а перш всього дієва зброя в руках публіциста. Така змістова, інформативна сторона фразеологічного каламбуру. Якщо ж характеризувати цей стилістичний прийом з чисто мовної точки зору, то не можна не погодитися з В. М. Мокієнко в тому, що В«актуальність протиставлення прямого і переносного планів у фразеології служить одним з найпотужніших джерел експресивності В»(Мокієнко В. М. Багатозначність слова і етимологія фразеологізму// Проблеми фразеології. Межвуз. СБ науч. праць. Тула, 1980. С. 26). <В
Висновок
В
Фразеологічний оборот як одиниця одного з рівнів мовної системи володіє такими ознаками, які відрізняють її від інших одиниць: слова, яке має деякі спільні з фразеологізмом ознаки, і словосполучення, яке є генетичним джерелом фразеологізму. Це такі ознаки як стійкість, семантична цілісність компонентного складу, відтворюваність, граматична співвіднесеність, неодноударность, метафоричність і експресивність.
На наш погляд, завдяки метафоричності та експресивності фразеологічний зворот так активно використовується у ЗМІ, в тому числі у пресі, створюючи особливу виразність, влучність, образність тексту.
Перед нами не стояло завдання охарактеризувати фразеологічний зворот як одиницю мови з точки зору класифікації їх...
