n="justify"> Розбіжність до того ж семантичної глибини термінів на різних мовах, особливості самої термінології, збереження національних традицій у галузі термінотворення і терміноупотребленія, перетворює проблему терміна в важливу проблему комунікації - речеязиковой спілкування в одномовній і двомовної ситуаціях.
Все це посилюється відсутністю єдності у визначенні самого поняття В«термінВ», особливо у вітчизняній лінгвістиці, де ця проблема знову і знову дискутується. Незнання або слабке знання теорії та практики перекладу та перекладознавства, термінознавства та термінографії, а іноді і своєї рідної мови призводить до утворення та широкому використанню В«паралельнихВ» нових В«моднихВ» термінів-гібридів, термінів-запозичень, В«термінів-монстрівВ», введенню в В«професійніВ» науково-технічні підмови В«новихВ» понять-дублетів, що засмічують мову.
Співіснування в термінології синонімів, дублетів традиційно негативно оцінюється терміноведов: Л.Л. Кутина, відзначаючи, що синонімія особливо характерна для будь терміносистеми на етапі її становлення, проте відносить її до "негативним фактам" [Кутина 30]. Ми все ж вважаємо за необхідне відзначити і позитивну сторону даного явища: запозичення нових термінів значною мірою полегшує інтеграцію термінологічних систем. Крім того, в деяких випадках запозичені терміни-неологізми, абсолютно синонімічні вже наявним російським термінам, здатні розвинути нове значення, тим самим сприяючи подальшій диференціації понять і значень терміну. ​​p align="justify"> Потреби міжнародного спілкування фахівців у зв'язку з зростаючою тенденцією до інтернаціоналізації наукових досліджень, збільшенням обміну наукової і технічної інформації відображаються у зростанні престижу інтернаціональності, або близькості за формою і збіги за змістом, термінів, що вживаються в декількох національних мовах .
.3 Терміносистема з точки зору її лексикографічного аналізу
Для всебічного охоплення даної проблеми в першу чергу необхідно роз'яснення поняття В«терміносистемаВ».
Терміносистема в основному підкоряється тим же законам функціонування, що і будь-яка система. Ідея розгляду мови як системного утворення була висунута ще Фердинандом де Соссюром, але довгий час залишалася лише побажанням до вивчення мови в запропонованому аспекті. Однак з появою робіт таких вчених як В.М. Лейчик, Д.С. Лотте, С.В. Гриньов, В.А. Ступін, В.А. Татаринов, А.В. Суперанская, І.В. Подільська та інших дана ідея почала розвиватися і отримала серйозне теоретичне обгрунтування. У цьому зв'язку, доцільно почати розгляд феномена терміносистеми з загального поняття системи як такої. Згідно з визначенням Л.Л. Нелюбина, система - це сукупність взаємопов'язаних елементів, неподільних в рамках цієї системи, що має чітку структуру залежностей, зв'язків і відносин один з одним і з елементами інших систем [...
