собів синтаксичними, заміна одних синтаксичних засобів іншими, заміна граматичних (морфологічних і синтаксичних) засобів лексичними і фразеологічними ;
трансформації на референциальной рівні, які включають гіпероніміческую трансформацію (генералізація), Гіпоніміческій трансформацію (конкретизація), інтергіпоніміческую трансформацію (заміна реалій), сінекдохіческую трансформацію, метонимическую трансформацію, метафоричну трансформацію (переклад з допомогою аналога, реметафорізація, тобто заміна однієї метафори інший і деметафорізація, тобто заміна метафори неметафорой) і комбінація цих трансформацій. Сюди ж входять комплексні трансформації (антонімічний переклад, конверсівние трансформації);
трансформації на прагматичному рівні. На цьому рівні автор пропонує такі прийоми, як заміна реалій або алюзій їх аналогом, що уточнює додаток, що пояснює або інтерпретує переклад, перекладацькі компенсації, заміна одних стилістичних засобів іншими;
трансформації на стилістичному рівні. Сюди, на думку автора, слід віднести компресію (опущення надлишкових елементів, семантичне стяжение, лексичне згортання, еліпсис) або розширення [40, c.205].
Я. І. Рецкер виділяє тільки два види трансформацій і пропонує наступні прийоми їх здійснення:
лексичні трансформації, до яких відносяться такі прийоми, як диференціація значень, конкретизація значень, генералізація значень, смислове розвиток, антонімічний переклад, цілісне перетворення, компенсація втрат у процесі перекладу;
граматичні трансформації, куди входять заміна членів пропозиції і заміна частин мови [39, c.81].
Р. К. Миньяр-Белоручев вважав, що трансформації діляться на три види:
лексичні трансформації, до яких відносяться такі прийоми, як конкретизація і генералізація;
граматичні трансформації, що включають заміну членів речення, заміну частин мови, пассивизации, членування і об'єднання пропозицій;
семантичні трансформації. У цей вид, на думку автора, слід віднести такі прийоми, як антонімічний переклад, метонимические заміни, метафоричні заміни, синонімічні заміни, прийом компенсації, логічний розвиток понять [38, c.230].
Інший дослідник, В. Н. Комісарів, вважає, що перекладацькі трансформації поділяються на такі види:
лексичні трансформації. Цей вид включає перекладацьке транскрибування і транслітерацію, калькування і лексико-семантичні заміни (конкретизація, генералізація, модуляція);
граматичні трансформації, до яких автор відносить синтаксичне уподібнення (дослівний переклад), членування пропозиції, об'єднання пропозицій, граматичні заміни (форми слова, частини мови або члена речення);
комплексні, тобто лексико-граматичні трансформації, що включають наступні прийоми: антонімічний переклад, експлікацію (описовий переклад) та компенсацію [43, c.56].
Л. С. Бархударов, в свою чергу, звів всі види перетворень чи трансформацій, здійснюваним в процесі перекладу, до чотирьох елементарним типам, а саме:
перестановки, які, на його думку, включали такі прийоми, як зміна порядку слів і словосполучень в структурі пропозиції, зміна порядку проходження частин складного пропозиції;
