тивної спеціалізації. Так, у спортивних танцях є провідними: передня і задня група м'язів стегна, задня група м'язів гомілки, тазостегнові, колінні гомілковостопні і плечові суглоби, на які було спрямовано вплив з метою підвищення рівня розвитку гнучкості. p align="justify">. Була визначена батарея тестів для контролю за рівнем розвитку гнучкості у дітей 7-9 років, що займаються спортивними танцями, які були метрологічно обгрунтовані. Всього було відібрано 7 тестів: нахил вперед, стоячи на лавці; нахил назад, стоячи на колінах; поздовжній шпагат з лавки; поперечний шпагат; міст; викрутили гімнастичної палиці; нахил вперед з положення сива, які володіли високим рівнем надійності (кореляція від 0, 73 до 0,86).
. Застосовувані комплекси вправ, спрямовані на підвищення рівня розвитку гнучкості у танцюристів 7-9 років, дозволили поліпшити рухливість в плечових, тазостегнових суглобах і гнучкість хребта. br/>
Практичні рекомендації
При плануванні та проведенні занять, пов'язаних з розвитком гнучкості необхідно дотримуватися ряду важливих методичних вимог:
. Вправи на гнучкість доцільно виконувати в підготовчій або в кінці основної частини заняття. Їм має передувати активну розігрівання. p align="justify">. Вправи на розтягування виконуються серіями по 10-12 повторень у кожній. Амплітуда руху збільшується від серії до серії. Подібні вправи дають найбільший ефект, якщо їх виконувати щодня або навіть декілька разів на день. p align="justify">. Для підтримки рухливості в суглобах на досягнутому рівні вправи можна включати 3-4 рази на тиждень. Число повторень залежить від маси м'язових груп, розтягуваних при виконанні вправи, від форми зчленувань, віку та підготовленості що займаються. p align="justify">. Вправи з удосконалення пасивної гнучкості повинні передувати активно-динамічним і ізометричним. p align="justify">. При припиненні виконання вправ на гнучкість рівень її поступово знижується і через 2-3 місяці повертається до вихідної величини. Тому перерва в заняттях може бути не більше 1-2 тижнів. p align="justify">. Розвиваючи гнучкість, бажано уникати методів, що призводять до розвитку сили за рахунок збільшення м'язового поперечника. Краще всього використовувати вправи швидкісно-силового характеру: пружинисті руху, махи з подальшим утриманням ніг. При цьому, якщо вправи виконувати з обтяженням, вага його не повинен значно знижувати швидкість виконання махів або пружинних рухів (обтяження не повинен перевищувати 2-3% від ваги тіла спортсмена). Умови виконання рухів значно полегшуються за рахунок використання опори. p align="justify">. При розвитку гнучкості доцільні такі співвідношення різних вправ на розтягування: 40-45% - активні динамічні; 20% - статичні; 35-40% - пасивні. p align="justify"> Вправи на гнучкість зручно давати займаються у вигляді самостійних завдань додому. У заняттях з дітьми частка статичних вп...